blankНа політичному небосхилі партія Всеукраїнське об’єднання «Черкащани» з’явилася у квітні 2015 року. Тоді група черкаських, як їх величають наші земляки, потужних агробаронів вирішила іти на місцеві вибори із суто своїм містечковим проектом. Вони не хотіли прив’язувати себе до будь-якого загальноукраїнського партійного бренду, щоб мати можливість діяти самостійно, без а ні найменшого впливу столичних вождів. Створювати партію із «нуля», як то кажуть, з чистого листка, – затія доволі кропітка, складна і довго тривала. Тому вирішено було не гратися в довгу, а просто перебрати (скоріше за все перекупити) свідоцтво про реєстрацію вже існуючої, зареєстрованої партії і провести, як прийнято казати, її ребрендинг. Благо на той час на політичному ринку було кілька таких пропозицій. Отож, наша група багатих місцевих товаришів зупинилася на варіанті з красивою назвою – Християнсько-демократична партія України. Був проведений такий собі формальний з’їзд цієї партії, де і було прийняте рішення про перейменування її у Всеукраїнське об’єднання «Черкащани»…

Звичайно ж, оте пафосне формулювання «Всеукраїнське об’єднання» не мало нічого спільного із прагматичним наміром черкаських бізнесменів і агромагнатів мати свою кишенькову політичну структуру для реалізації своїх економічних інтересів на теренах лише нашої області. Отож, ВО «Черкащани» – є чистої води містечковим проектом, який, ще раз наголосимо, не має нічого спільного із справді загальноукраїнськими класичними партіями на кшталт тієї ж «Батьківщини» чи «Європейської солідарності»… Адже ні в парламентських перегонах, ні у виборах до місцевих органів влади в інших областях «Черкащани», як не брали, так і збираються брати участь…

А от у нашій області представникам цього квазі-політичного проекту є що відстоювати і є за що боротися. Адже основу його склали представники великого аграрного бізнесу області, кількох економічно сильних підприємств та ціла плеяда окремих потужних бізнес-фігур, як от: Петро Душейко, Віталій Лаут, Григорій Плічко, Анатолій Семинога, Олександр Воскобойнік…

Маючи таку потужну економічну базу, а відповідно і сильний вплив на жителів області, цей політичний проект став супер успішним на Черкащині. Так, на минулих місцевих виборах, які відбулися у 2020 році, ВО «Черкащани» фактично стали в нашому краї партією влади. Їх висуванці ввійшли майже у всі місцеві ради Черкащини, створивши там провладні містечкові більшості. Від цієї політичної сили було обрано 8 голів сільських, селищних та міських рад, а два їх представники очолили Звенигородську та Золотоніську районні ради… Звичайно ж, депутати місцевих рад від «Черкащан» в нашій області (а їх там 341 особа) мають в першу першу відстоювати бізнес інтереси своїх багатих протеже, які їх туди і завели… Адже ні про яку ідеологічну основу цієї бізнесово-політичної структури годі й говорити. Хоча у програмових документах партії записано, що її ідеологією є соціал-демократія та християнська демократія…

На вершині цієї бізнесово-політичної піраміди стоять депутати обласної ради, яких там нині нараховується 18 осіб. Це найбільша за чисельністю фракція в облраді. На минулих місцевих виборах ВО «Черкащани» перемогли на перегонах до обласної ради, залишивши далеко позаду такі розкручені політичні сили, як «Батьківщина», «Європейська солідарність», «Слуга народу» та «За майбутнє».

Відповідно, маючи найбільше представництво в обласному парламенті і значні фінансові ресурси, «Черкащани» зуміли провести на голову облради свого висуванця – Анатолія Підгорного, на той час мало відомого в політичному середовищі області агромагнатика із Тального. Фактично з того часу саме пан Підгорний став, так би мовити, символом та обличчям цієї містечкової партії. Адже, як наголошують самі ж найбільш впливові представники цієї політсили, у них немає лідера у класичному розумінні цього слова, а керує організацією політрада, яка складається із більш як тридцяти осіб. Тому так склалося, що отримавши найвищу посаду у владній обласній ієрархії, пан Анатолій хочеш-не хочеш, став уособленням усієї партійної організації…

Кажуть, що Підгорному стрибнути із провінційного Тального відразу у крісло очільника обласної ради допомогло те, що він є креатурою кількох економічно потужних структур. Ну, а інших сильних світу цього «черкащан» влаштовувало те, що пан Анатолій був, м’яко кажучи, не дуже впливовою політичною фігурою на обласній шахівниці, а отже, не мав заважати реалізації їх бінесових інтересів.

Скоріше за все, це і порятувало пана Підгорного від відставки у 2021 році, коли новопризначений голова Черкаської ОДА Олександр Скічко максимально сприяв заміні голови облради, щоб поставити на його місце «свою людину»…

Цікаво, що і на сьогодні після кількох років головування в обласній раді, Анатолій Підгорний залишився мало помітною у публічному житті області постаттю. Він не виступає із палкими промовами на обласних заходах, практично не зустрічається із жителями області, майже відсутній в місцевих медіа… Але за цей час обзавівся потрібними зв’язками, потихому вибудував свою систему впливу на прийняття рішень в облраді, підім’яв під себе діяльність більшості комунальних підприємств обласного підпорядкування…

Отож, перебуваючи у кріслі очільника облради, наш герой поволі обріс, як то кажуть, «жирком»… Через сесію провів рішення про збільшення собі зарплати (за минулий рік вона становила понад мільйон 126 тисяч гривень), оформив модну для високопосадовців інвалідність (а це дає право ухилятися від мобілізації та отримувати пенсію майже 10 тисяч у місяць), продовжує отримувати чималі дивіденти від свого підприємства «Тальне-Агрохім» та ще й «орендують» на ньому разом з дружиною дві круті автівки – TOYOTA LAND CRUISER PRADO і Mercedes-Benz GLE. До того ж, як писали місцеві медіа, сімейство Підгорних під час повномаштабної агресії московської орди проти України, розбудовують величезний родинний маєток у селі Чеснопіль, що на Тальнівщині. Розбудорвують прямо на березі річки Синюха, де розташований ландшафтний заказник місцевого значення. Ну, голова обласної ради може і таке собі дозволити… А ще у минулому році пан Підгорний став щасливим власником вишуканої рушниці Blaser вартістю майже у 394 тисячі гривень. Додалося до сімейного земельного банку Підгорних у кілька сотень гектарів ще кілька ділянок… Ну, і як слідує із декларації пана Підгорного за минулий рік, він із дружиною Людмилою продовжують успішно займатися агробізнесом на Тальнівщині, маючи частку статутного капіталу в підприємствах “Терра-Украгро”, “Тальне-Агрохім”, “АТ Сіріус Агротрейд”, “Агросвіт Експрес” та “Палман Агро”…

Можна зробити висновок, що отак, орудуючи «тихою сапою», пан Підгорний діяв та продовжує діяти на посаді голови переважно у своїх приватних інтересах та інтересах своїх наближених депутатів та чиновників. У якийсь момент це перейшло всі межі і значна частина обранців облради збунтувалася проти таких методів його роботи. Вони почали публічно, із трибуни обласного парламенту звинувачувати пана голову у всіх мислимих і немислимих гріхах. І виявилося, що таких «гріхів» у голови облради, як бліх на брудному Сірку…

Першим каменем спотикання, яке збурило депутатів обласного парламенту, стало питання про долю комунального майна облради. Ще з осені минулого року група народних обранців добивається аудиту цього майна та перевірки обласних комунальних підприємств, оскільки має серйозні підстави підозрювати, що те майно, як мінімум, використовується неефективно, а як максимум – може містити корупційну складову. Отож, вони запронували створити тимчасову депутатську комісію із представників усіх фракцій для перевірки в якому стані перебувають об’єкти комунальної власності обласної ради, як вони використовуються, яка перпектива їх подальшого функціонування. Була запропонована проста логічна схема дій: після аудиту, якщо щось виявиться не потрібним або йому не можуть дати ради – продати, а що цінне і необхідне для громади – налагодити його ефективну роботу. Адже з року в рік більшість комунальних підприємств показують лише збитковість, але при цьому витягують із обласного бюджету десятки мільйонів гривень на своє безбідне існування. При цьому пропонувалося, що частину майна, яке використовується неефективно, продати на відкритих прозорих аукціонах, а виручені кошти передати на ЗСУ… Депутати, які вимагали проведення аудиту, наголошували, що комунальне майно не приватна власність керівництва облради, чи ще якихось осіб, а належить всій громаді області. Вони наводили конкретні приклади, як держава та інші обласні ради повсякчас подають приклад подібної комунальної ревізії. Однак в стінах Черкаської обласної ради ця ідея, замість конструктивного обговорення та коригування, – наштовхнулась на залізобетонний спротив її керівництва. І головну скрипку у саботажі перевірки комунальних підприємств та аудиту майна облради грав, та й досі грає, саме Анатолій Підгорний. Саме з його подачі це питання не розглядалося на сесіях, або ж засідання просто зривалися. До речі, під час дискусій депутати озвучили інформацію, як дивним чином склад комунального підприємства «Облпаливо» у селі Поташ, що на Маньківщині, опинився у власності підприємства, засновником якого є сам Підгорний. До того ж, як вказували народні обранці, за останні роки значну частину майна обласної ради в той чи інший спосіб було виведено у приватну власність. Без публічних аукціонів, без прозорих механізмів. Також депутати звинувачували очільника облради, що він особисто сприяє призначенню на керівні посади в комунальних підприємствах своїх висуванців, роками не проводячи відкритих конкурсів на ці посади.

Звичайно і в депутатів, і в пересічних черкащан постало логічне питання: чому Підгорний і підконтрольні йому депутати бояться провести аудит всіх цих комунальних підприємств, якщо вони працюють чесно і по закону. Тим паче, що очільник ОВА Ігор Табурець виступив із підтримкою такої ініціативи.

А можливу корупційну складову діяльності комунальних підприємств облради можна собі уявити хоча б на прикладі КП «Фармація», в склад якого входить мережа аптек, яких в області нараховується близько сотні. Тільки в Черкасах діє дванадцять таких закладів. Протягом багатьох років це аптечне підприємство показує річний прибуток в межах трьох-п’яти мільйонів гривень. За підрахунками ж фахівців його прибутки можуть складати до 50 млн гривень на рік. А очолює це підприємство ставлениця пана голови та фракції «Черкащан» облради Валентина Ніколенко. Отож…

Обурення у багатьох депутатів облради викликав і той факт, що у місцевому парламенті продовжують засідати шість обранців, які представляють заборонену проросійську політичну силу – ОПЗЖ. Формально фракція цієї пропутінської партії припинила своє існування у березні 2022 року після повномасштабного вторгнення військ рф в Україну. Однак шестеро її депутатів не лише не склали мандати, не отримавши суспільний осуд, зокрема від голови облради, а продовжили ходити на сесії, голосувати на них у якості позафракційних. А головне допомогли сформувати більшість в облраді за участі політичного фортпоста Анатолія Підгорного – фракції ВО “Черкащани”. До речі, пану голові довгий час було дуже комфортно засідати в президії разом із своїм заступником ОПЗЖистом Володимиром Доманським. Враховуючи, що і до сьогодні обранці від ОПЗЖ дружно голосують за всі пропозиції пана Підгорного, активно підтримують всі його дії, можна констатувати про повну співпрацю голови облради з пропутінськими депутатами. До речі, нещодавно кілька молодіжних патріотичних організацій розпочали збір підписів серед жителів області, щоб таки позбавити цих перевертнів-ОПЗЖистів депутатських мандатів. Та щоб це реалізувати, треба у першу чергу відправити у відставку їх політичного кришувальника пана Підгорного…

Ще однією токсичною стороною діяльності очільника облради є його палка прихильність до російської пропутінської церкви, так званої упц московського патріархату. Пан Підгорний як тільки міг затягував із прийняттям рішення про заборону діяльності упц мп на сесіях облради. Коли уже з енної спроби депутати таки прийняли це рішення, сам голова за нього так і не проголосував. Фактично духовним наставником Анатолія Підгорного був (та напевно залишається і нині) керівник Черкаської єпархії упц мп Снігірьов (Феодосій), якого зараз судять за кількома кримінальними справами, зокрема, за  заперечення збройної агресії росії та розпалювання міжрелігійної ворожнечі. Як відомо цей священник має тісні контакти з москвою і входить у найближче оточення так званого патріарха російської церкви кіріла. Свого часу саме цей пропутінський піп Феодосій благословляв Анатолія Підгорного на керування обласною радою. Як повідомляли місцеві медіа, неодноразово голова облради був помічений на службах свого духівника. Також наводилися факти, що пан Підгорний вкладав гроші у будівництво московської церкви в Тальному, виділяв фінансову допомогу з обласного бюджету попу цієї ж церкви.

Як ми уже зазначали, очільник облради отримує пенсію по інвалідності. А інвалідність цю він оформив уже під час повномасштабної агресії путінської орди проти України. Мабуть, саме це спонукало Підгорного та його колег довгий час гальмувати ліквідацію обласного МСЕК та передачу його до медстатистики. Скоріше за все, наші новоявлені інваліди бояться, щоб історії про набуття ними інвалідностей набули гласності, а відповідно і реакції з боку правоохоронних органів. Адже це може потягнути і відповідальність згідно українських законів, а отже, призвести до відставки із високих хлібних посад. Отож,      Черкаська область була єдиною в Україні, в якій протягом трьох місяців цього року не виконанувалося рішення РНБО і МСЕК юридично існував. А відповідно на його існування із обласного бюджету виділялися мільйони гривень. Тому варто було б спитати із Підгорного і К, щоб вони повернули ці кошти назад у бюджет за цей безславний саботаж ліквідації обласного МСЕК. До того ж, правоохоронці мали б таки розібратися із оформленням інвалідності цими персонажами, адже це нанесло колосальні збитки державі у зв’язку з неправомірно виплаченими пенсіями, які становлять десятки мільйонів гривень. На превеликий жаль, поки що ми не бачимо жодних висновків і розслідувань щодо цих випадків…

Про всі ці діяння пана Підгорного на посаді голови обласної ради чимало депутатів публічно виголошували на сесіях та повідомляли у місцевих медіа. Кілька обласних інтернет- видань опублікували розгорнуті аналітичні статті, прямо вказуючи на головні причини, чому очільник облради має піти у відставку. Значна частина народних обранців також закликали пана Підгорного добровільно залишити крісло голови. На такі пропозиції той умовно відповів у стилі пріснопам’ятного Азарова: «Да пашлі ви!..»

Ясно, як Божий день, що Анатолій Підгорний буде триматися за своє керівне крісло руками й зубами. Мабуть, він має надто великі зобов’язання перед тими, хто його посадив на обласний трон, та й своїми особистими інтересами пан Підгорний уже обріс, як пес реп’яхами…

От тільки не зрозуміло, чому рідна партія нашого героя, як і депутати облради від ВО «Черкащани» все ще тримають цього токсичного персонажа, як свого символа і показне обличчя. Серед членів політради та народних обранців «Черкащан» переважна більшість порядних, професійних, патріотичних людей. І на майбутніх місцевих виборах, коли б вони не відбулися, ця містечкова, але потужна і розкручена в нашій області партія знову може претендувати на лідируючі позиції. Хіба не зрозуміло, що цьому може стати на заваді такий заплямований токсичний символ, як ниніщній очільник облради Підгорний?! Серед депутатів обласного парламенту від «Черкащан» є кілька справді потужних достойників, які б могли вже зараз очолити облраду.

Бо на сьогодні виходить так, що підтримуючи Підгорного, на всіх партійців ВО «Черкащани», а особливо на їх реальних лідерів, лягає тінь, що вони прихильники московської церкви, хочуть дружити з ОПЗЖистами, зацікавлені у тіньових схемах на комунальних підприємствах, чомусь бояться аудиту комунального майна, раді гуртом записатися в інваліди і хочуть захищати тільки власні бізнесові інтереси… І воно їм треба?!

Яків Немирів