Анатолій Бондаренко відмовився від щомісячного преміювання. Зазвичай рішення про премії керівництву та працівникам міськради ухвалюють на початку нового року депутати, пише “Провінція”.
– Враховуючи різні спекуляції та велику кількість брехні, вирішив відмовитися від премії. – заявив Анатолій Васильович.
– Я людина не бідна, тому готовий цілий рік працювати на посаді міського голови Черкас за 13 тисяч гривень на місяць.
Прошу профільний департамент відкликати проект рішення щодо преміювання, який було винесено на сесію міської ради.
Також закликаю депутатів перенаправити кошти, що були передбачені на премію міському голові, на допомогу онкохворим дітям Черкас.
Привід для заяви – фактичне блокування роботи міської ради з боку опозиції, яка вимагала позбавити мера та його заступників 300-відсоткових щомісячних премій.
«Криголам» ідеї – опозиційний нині Олександр Радуцький. Після звільнення з посади секретаря міської ради (там він отримував таку ж премію) «політичний філософ» близько до серця сприйняв долю грошей, які йдуть на утримання верхівки міської влади, в якій немає його скромної персони…
Як ставитися до заяви Бондаренка? Як до чергового етапу політичного зростання мера Черкас!
Мудра людина поступається частиною, щоб зберегти решту. Звісно, 30 тисяч гривень премії щомісяця – приємно. Але …якщо ти мер якогось благополучного європейського міста. А в голодному й від того не зовсім доброму черкаському середовищі такі доплати – більмо на оці. І найголовніше – премію не приховаєш, її усім видно.
Але людині, яка за три роки роботи придивилася до міського бюджету, премія за великим рахунком не потрібна. Достатньо здійснювати ефективний контроль за роботою, наприклад, Департаменту ЖКК. Це – «чорна діра», через яку виливаються мільйони гривень.
Як проконтролювати роботи з прочищення зливових каналізацій? Або з прибирання міста від снігу? Або з розчищення тротуарів та доріг?
Згідно актам виконаних робіт, ці роботи в Черкасах ведуться 24 години на добу. І гроші з бюджету на них виділяються – мама, не горюй! Якщо ваші очі підказують вам зворотнє, тим гірше для ваших очей…
А є ще така солодка тема, як облаштування тротуарів плиткою. А ще – асфальтування доріг – то взагалі «Піснь пісень».
Є, врешті-решт, департаменти освіти, охорони здоров’я. Це – поле чудес для того, хто не Буратіно…
Звісно, Бондаренко ще не гросмейстер. Але в такі шахи грає на рівні твердого першого розряду. Щоб перехопити ініціативу в партії й перейти в контрнаступ, слід пожертвувати фігуру. Мерові можна без ризику для здоров’я і здорового харчування навіть від зарплати відмовитися.
…Хоча ні, не можна. Мер, який не отримує за роботу гроші, і заявляє, що є заможною людиною, – це виклик усім. Тому зарплату для відводу недобрих очей все ж треба отримувати).
КОМЕНТАРІ