На станції “Академік Вернадський” в Антарктиді два роки поспіль вивчав місцеву природу й тваринний світ кандидат біологічних наук Сергій Глотов, який нині перебуває у Черкасах. З його слів, на станції для полярників звичні сусіди — пінгвіни, кити, морські леви й леопарди. Як працюють науковці на Південному полюсі та чи вплинула війна в Україні на проведення досліджень на станції, Сергій Глотов розповів в інтерв’ю Суспільному.

Станція “Академії Вернадський” в підпорядкуванні України із 1996 року. Раніше вона належала британцям, називалась “Фарадей”. Вони передали станцію українцям з умовою, що дослідження будуть продовжуватися. Про яку наукову роботу йдеться?

Багато відкриттів в Антарктиці належать українцям з часів Радянського Союзу. І багато антарктичного обладнання, яке користувалися у радянській арктичній і антарктичній експедиції, виготовлялося українськими науковцями. І звідси і велика кількість українців в складі експедиції багатьох, і арктичних, і антарктичних. Але після розпаду Радянського Союзу Україна не отримала жодної антарктичної станції. І завдяки групі ентузіастів, науковців і дипломатів Україна в 1996 році отримала право увійти в склад 30 країн світу, які мають антарктичні станції і проводять дослідження на сучасному світовому рівні.

Головне завдання — це досліджувати вплив глобальних змін клімату на планету, на рослинні і тваринні організми, на хімічні процеси, які відбуваються. Антарктика є одним з найбільш збережених континентів на планеті, всього 200 років, як її відкрили. Фактично це один з найбільших заповідників у світі, і його дослідження важливі для всього людства і для комфортного проживання, для наслідків глобальних кліматичних змін, які відбуваються внаслідок діяльності людини. Тому всі антарктичні дослідження спрямовані на покращення життя людства на планеті в цілому. Вони охоплюють різні сфери наукових досліджень, такі як метеорологія, біологія, геофізика, різні процеси, які відбуваються всередині планети, вивчаються на українській антарктичній станції.

Як саме науковці здійснюють такі спостереження?

Це проводяться цілодобові спостереження, є команда науковців з дев’яти спеціалістів, три з них біологи, три з них метеорологи і три геофізики. І саме вони проводять дослідження Антарктиці згідно з їхніми науковими інтересами і важливості для країни. І, відповідно, кожен, хто вирушає на станцію, отримує власне технічне завдання і наукову програму, згідно з якою він проводить спостереження або цілодобові, або в певний період часу, або в певні сезони, або протягом всього року. Я працював біологом на станції, відповідно, проводив біологічні дослідження, досліджував наземні організми, водні середовища. І, в основному, це вплив глобальних кліматичних змін на наземні організми, які населяють Антарктичний півострів.

 Із того, що ви дослідили, які ви зробили висновки про вплив на планету, на клімат, на біологічний світ?

 Клімат на планеті змінюється, і ми спостерігаємо багато процесів, які людство переживає вперше і спостерігає. За 100 років 30% льодовиків в Антарктиці розтанули. Відповідно, ми можемо спостерігати проникнення більш теплолюбних видів все глибше-глибше в Антарктику. Ці зміни приводять не тільки до того, що одні види стають більш поширеними в межах Антарктики, але й до зникнення інших видів. Насправді ми дуже мало знаємо про рослинний і тваринний світ Антарктики. І внаслідок глобальних змін клімату багато видів цих зникає з обличчя планети. Ми спостерігаємо певні зміни, і їх людство спостерігає вперше. І в Антарктиці це найбільш помітно, оскільки це мерзлота, і там дуже багато всього залежить саме від замерзання.

Які унікальні організми досліджують в Антарктиці?

Різні види колембул, кліщів, різні види мохів, лишайники. Два види судинних рослин, які є ендеміками Антарктики. Ми дуже мало знаємо про мешканців Південного океану в цілому. Тобто ми знаємо не більше 2%.

Я для себе зробив відкриття, що природа Антарктики дуже багата. Попри те, що в мене був такий стереотип, що під чотириметровим шаром снігу майже нічого немає, то коли сходить сніг в літній період, і можна дослідити з допомогою мікроскопа, спеціальних приладів, які рослинки і тваринки населяють оці скелясті береги, то там дуже багато різних безхребетних. Не менше, ніж якщо ми вийшли в літній період, взяли невеличкий фрагмент моху і дослідили його, скільки там живих організмів тут прямо в Черкасах або на березі водосховища. І в Антарктиці їх не менше. Вони інші, але їх не менше. І дуже багато організмів адаптувалися до життя, коли девʼять місяців зима.

З ваших спостережень, чи змінився процес досліджень на станції в умовах війни в Україні?

Багато наукових проєктів після повномасштабного вторгнення були вилучені, а Росію вилучено з більшості наукових програм співпраці. Натомість на ці посади запросили українських науковців. Ми отримуємо і спорядження, і сучасне наукове обладнання, і проводимо наукові дослідження спільно з передовими розвиненими країнами світу, такими як Норвегія, Нова Зеландія, Сполучені Штати, Велика Британія.

Ви сказали, що із вами були науковці різних спеціальностей. Яка чисельність експедиції?

Загалом в складі експедиції від 10 до 14 членів, які вирушають на зимівлю на станцію “Вернадський”, з яких девʼять — це науковці, три — метеорологи, три — біологи, ще троє — геофізики. А також в складі експедиції присутні п’ять членів команди групи життєзабезпечення. Це лікар, кухар, системний механік, механік-дизеліст і системний адміністратор, який займається підтримкою життєзабезпечення станції, роботи різних приладів, оскільки наукові дослідження — це велика кількість наукового обладнання. І, відповідно, вчасно відремонтувати, щось полагодити. Лікар теж є, оскільки найближча лікарня знаходиться на відстані 3,5 тисячі кілометрів. Дев’ять місяців Антарктика не суднохідна. В літній період курсують туристичні лайнери, круїзні, судна можуть бути різні, а також можлива якась евакуація, якщо приходить наш криголам, привозить все необхідне. Але дев’ять місяців полярники живуть в повній ізоляції.

На сайті Національного антарктичного центру вказується, що будь-хто охочий може подати заявку на участь в експедиції. Серед вас скільки було жінок, скільки чоловіків?

У 27-й українській антарктичній експедиції, було троє жінок і 11 хлопців. Зараз на станції четверо жінок і 10 хлопців. Тобто, будь-хто може податися.

Раніше експедиції були суто чоловічі. Якщо треба механік, дизеліст, важко знайти жінку, яка може поремонтувати дизельний генератор. Але біолог, метеоролог, геофізик, цілком науковцями жінки можуть бути. І це є практика не тільки в Україні, але й загальносвітова. Деякі експедиції складаються 50 на 50 і всі працюють, чистять сніг, відповідають за свою роботу.

За місяць до повномасштабного вторгнення вперше в Антарктиду відправився український криголам “Ноосфера”. Чи були ви на борту і для яких досліджень призначено це судно?

Наш корабель здійснює логістику не тільки з доставки всього необхідного для української антарктичної станції, а також для країн, які відмовилися від послуг логістики, яку раніше надавала Росія. Наше судно тепер здійснює логістику в Антарктиці представникам країн, які доставляють і екіпаж, і пальне — все необхідне нашим колегам-сусідам-полякам, які зараз там будують свою станцію. І доставляють не тільки будівельні матеріали, а й зимівників. Причому на “Ноосфері” також працюють науковці з різних країн – з Норвегії, Німеччини, Польщі. І, відповідно, працюють під час цих рейсів. Того ж, проводяться наукові дослідження, в яких бере участь Україна. Я потрапив на борт криголама “Ноосфера” вже в Чилі, в Пунта-Аренасі. Я вже дізнався, що корабель вирушив з Одеси, але знав, що ми вирушаємо в лютому з Чилі. 2 березня ми виїхали з України і 1 квітня ми стали на берег на острові Галіндез, на антарктичну станцію 2022 року.

До чого має бути готовий полярник, який вперше стає на землі Антарктиди?

До будь-якого розвитку подій. Все, що завгодно може статися, і треба вирішувати ці проблеми силами команди, інших людей може просто фізично не бути. Ти мусиш щось вміти відремонтувати, ти мусиш вміти готувати, оскільки раз на тиждень ти мусиш готувати їжу для своїх колег, коли кухар відпочиває. У нас був випадок, коли у лікаря було запалення, зуб мудрості видаляли, і відповідно ми з системним механіком робили йому операцію. Знеболювали, розрізали, діставали зуб і зашивали. І потім зажило, і все в порядку. Ще начальник станції знімав це на відео. А це було на початку зимівлі, вже Антарктика несуднохідна, ось такий вітер, і вже допомога не прийде.

В яких умовах вам доводилось працювати, наскільки температурний режим був низьким?

Оскільки станція знаходиться на островах, критичних температур у нас немає. Зазвичай ми працюємо в температурному режимі від мінус п’яти до мінус одинадцяти. Найхолодніше було мінус дев’ятнадцять, мінус двадцять. Складність представляє сильний вітер, тоді пересуватися островом вкрай складно, а пересуватися на човні взагалі заборонено. І часто погодні умови обмежують проведення наукових досліджень на тих чи інших островах, які знаходяться поза межами острова Галіндез.

Зазвичай ви пішки ходите на спостереження?

По острову пішки, а між островами пересуваємося на гумових човнах з моторами. У нас є для кожного виду досліджень різне обладнання. Це лінійки, пробірки для відбору проб, бінокль, фотоапарат. Залежно від того, які дослідження, якщо у нас треба відбирати зразки, то ми беремо спеціальні пакети, спеціальні баночки, рукавички. Якщо це спостереження за птахами, то це бінокль, польовий щоденник. Ми маємо їх не тільки спостерігати, а й зафіксувати і записати.

І скільки триває робочий день на відкритому повітрі?

Ми можемо іноді, щоб відібрати невеличкий зразок, відбір якого займає пів години, три-чотири години пробиватися через льодову кашу в одну сторону. Просто сама дорога може займати 90% всього часу. І ти там вибігаєш на берег, свердлиш, відбираєш невеличкий зразок, який потім в лабораторії аналізуєш, чи проби води в певних точках відбираєш. І потім назад вертаєшся. Дві години в одну сторону, дві години в іншу.

Щодо місцевих мешканців дикої природи, кого можна зустріти? Чи є вони небезпечними для людей?

Поводження з тваринами в Антарктиці вимагає певних правил. І не можна близько наближатися. Все-таки це дика природа. І при виникненні небезпеки вони можуть захищатися. І відповідно всі протоколи поводження в Антарктиці передбачають проведення спостережень так, щоб тварини не змінювали своєї поведінки. І щоб їм нічого не загрожувало, щоб вони не турбувалися. Якщо морський котик спить, то ми його спостерігаємо, як сплячого. Ми його не будемо, його не дратуємо. Ми просто проводимо облік. Можна навіть в спостереженнях записувати. А пінгвіни так само, так само різні птахи. Ми їх проводимо, наприклад, в особливості гніздової біології, чи аналіз решток, з яких побудовані гнізда. Вони вже проводяться після виходу пташенят з гнізд. В певний період, щоб не турбувати цих птахів і не нашкодити їм. Тому, відповідно, є певні протоколи, якими ми керуємося поводженням з дикою природою. Тварини на суші не мають природних ворогів, на них ніхто не полює. Тільки в воді можуть косатки. Тому вони не дуже реагують, коли повз них проходять люди. Вони їх не бояться. Так само кити: коли ти пропливаєш в маленькому човнику, в шестимісному повз кита — це незабутнє враження.

Пінгвіни — дружні тварини?

Пінгвіни дружні. Вони живуть своїм життям. Мені здається, що вони просто сприймають полярників, як більших пінгвінів, оскільки вони не реагують ніяк на людей. Вони гніздяться біля станцій.

Ви — один із перших полярників, хто перебував в Антарктиді дві зими поспіль. Як так сталося?

Це був такий експеримент. Нам запропонували взяти участь в такій програмі, і якщо ми пройдемо відбір, то залишитися ще на рік і працювати, що ми зробили. Це був досвід для нашої країни. Щороку на станцію заходять британські зимівники. Також польські зимівники. А також ще на яхтах подорожують різні науковці. Є наукові програми на наукових яхтах.

Лікарка із Черкащини Іванна Котурбаш, вона також поїхала на станцію “Вернадський”. Чи ви її бачили?

Так, ми зустрілися на перезмінці. Наш лікар передавав їй справи, ми передавали нашим змінникам, біологам, які працюють на станції. Тому тиждень жили, коли передача справ триває, розвантаження судна. Коли два склади експедиції живуть разом, то ми зустрічалися.

Нині в Антарктиді наукові обсерваторії, яким ви вбачаєте майбутнє континенту? Чи стане цей континент джерелом невичерпних ресурсів?

Наразі в Антарктиді заборонено добувати корисні копалини. Зараз Антарктида — це величезна лабораторія для проведення сучасних наукових досліджень, які спрямовані на покращення життя людства. І я сподіваюся, що людство буде зосереджувати свої зусилля саме на покращення життя, а не погіршення. І в цьому Антарктида буде ключовим місцем, де зусилля всіх розвинених країн світу будуть об’єднані для цього.

Нині ви у Черкасах, яка ваша місія тут?

Я приїхав до Черкаського університету ім. Богдана Хмельницького на запрошення моїх друзів і колег прочитати лекцію про Антарктиду. Окрім того, ми також започаткуємо наукові дослідження в галузі моніторингу, вивчення біорізноманіття комах Черкащини з використанням того обладнання, яке ми привезли. Ми його будемо рік тестувати. Це також започаткування таких наукових досліджень, обмін досвідом, спілкуваннями. Також ми навесні запланували ще фотовиставку, яка подорожує Україною. І от в нас буде в Харкові в університеті Сковороди виставка. Після цього ми думаємо, що виставка приїде в Черкаси. Виставка має благодійну мету. Ми збираємо кошти на підтримку закупівлі всього необхідного для полярників, які служать в лавах Збройних сил. Цього року у квітні була виставка в головному офісі компанії Google в Лос-Анджелесі. П’ять днів ми показували відвідувачами офісу цих тваринок і ці фотографії. І я сподіваюся, що невдовзі черкащани побачать Антарктику, яку я бачив через об’єктив свого фотоапарата.