Трагедія з п’ятьма загиблими: зброя, наркотики і конфлікт стрільця-революціонера із депутатом, що засвітився на фото з путіним

Вчора Черкащина опинилась у топі новин країни. Під час спецоперації загинули четверо поліцейських, ще один поранений.

Як зазначили у офіційному повідомленні пресслужби поліції області: “Фігурант, якого розшукували за вчинення тяжкого злочину, відкрив прицільний вогонь по правоохоронцях. Спецпризначенці ліквідували нападника. Наразі встановлюються всі обставини події”.

“Трагедія сталася в селі Нехворощ Черкаського району. Поліцейські проводили слідчі дії, щоб встановити причетність місцевого мешканця до тяжкого злочину, вчиненого минулого року. Побачивши правоохоронців, чоловік втік з місця проживання, взявши із собою автоматичну зброю, та сховався у лісі. Під час заходів із розшуку та затримання, зловмисник відкрив вогонь по поліцейських. Унаслідок цього четверо правоохоронців загинули, п’ятого госпіталізовано з пораненнями. Нападника було ліквідовано на місці. Зловмисник — місцевий мешканець, 1967 року народження. Під час обшуку в його домоволодінні вилучено схрон зброї, боєприпаси, гранати, набої та близько чотирьох кілограмів наркотичної речовини. Слідчі внесли відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ст. 348 Кримінального кодексу України (Посягання на життя працівника правоохоронного органу). Розслідування здійснюють слідчі ГУНП в Черкаській області та працівники Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва Черкаської обласної прокуратури. Досудове розслідування триває”, – йде мова в офіційному повідомленні, що підкріплене фотографіями.

Проте, як  для людей, дотичних до правоохоронних органів, так і для пересічних черкащан багато питань залишаються без відповіді. Чому містечковий конфлікт у Корсуні перетворився на криваву бійню? Що це за “Рембо”, який легко “поклав” чотирьох спецпризначенців і одного тяжко поранив? Чому досі немає реакції від МВС? Чому поліцейські не передбачили, що людина із багатим військовим досвідом може опиратися? І що це за конфлікт із місцевим депутатом, що свого часу засвітився на фото, де фігурує російський диктатор путін? Тим більше, що стрілець, – племінник Героя небесної сотні з Корсуня Василя Сергієнка, замордованого за наказом місцевого агробарона, що входив в партію януковича, і за той показовий злочин так нікого і не покарали…

“Дзвін” зібрав кілька авторитетних коментарів з приводу причин, винуватців та наслідків трагедії, в якій загинули як заслужений ветеран війни, так і достойні правоохоронці, двоє з яких також були фронтовиками. Своїми версіями та рефлексіями на подію поділились лідери думок Черкащини.

Дмитро Кухарчук, військовий, заступник командира 3-го армійського корпусу, громадсько-політичний діяч (допис у “Фейсбук”):

“На мої рідній Черкащині трапилася трагедія. Загинуло четверо поліцейських і ветеран війни. Перші приїхали приймати ветерана за спалене авто, яке керівництво національної поліції області інкримінувало, як замах на вбивство. Знаєте чому? Тому що авто належало місцевому депутату. Очевидно, що влаштовуючи прийом людям з бойовим досвідом, потрібно бути готовим до опору. Особливо, коли ти розумієш, що приймати тебе мають не в порядку 207, а по повістці. Але оскільки авто належало депутату, керівництво нацполу вирішило, що можна включити небожителя. Загибель всіх пʼяти на руках тих, хто замість – прийняти помірковані рішення і піти по процедурі, вирішили що їм можна все. І у них є прізвища. Прошу вищі органи влади звернути увагу на цю ситуацію. Це не просто тагедія, це трагедія спровокована внаслідок того, що хтось уявляє себе місцевим князем. Співчуття родичам всіх загиблих.”

Ярослав Нищик, військовослужбовець, екссекретар Черкаської міської ради (допис у “Фейсбук”):

“Ситуація з вбивством поліцейських на Корсунщині трагічна. І неоднозначна. З Сергієм Русіновим я служив під час повномаштабного і в 158, і в 198 батальйоні. Його списали за станом здоров’я. Він племінник Героя України Василя Сергієнка. Правдоруб. В росії на нього відкриті кримінальні справи. Він перший почав стріляти по тітушках в лютому 2014 року під час побоїща біля Корсуня. Мав особистий конфлікт з депутатом Корсунської міськради Сторожуком. Сторожук – учасник форумів Путіна. Ще до 2022 року. Свій перший крок у політику Віталій Сторожук зробив ще у 2011 році – щоправда, не в Україні, а зненацька на горезвісному озері Селігер, у якості учасника не менш горезвісного Всеросійського молодіжного освітнього форуму. Селігерський форум, як відомо, був заснований російським Федеральним агентством “Росмолодёжь” та пропутинським молодіжним рухом “Наши”. Інтернет-архіви зберегли світлину з цього селігерського дійства, де майбутній депутат міськради уважно дослуховується до виступу почесного гостя форуму – Володимира Путіна (с). Це Русінов спалив авто Сторожуку. Поліція інтерпретувала як замах на вбивство. Сторожук погрожував Русінову і навпаки. Дехто говорить, що Сторожук сам підпалив-підірвав своє авто, щоб підставити Сергія. Можливо. Але маю сумніви. Такі люди за копійку вдавляться. Сьогодні Сергій зробив свій вибір. Загинув сам. Вбив, за словами знайомих, хороших поліцейських. Чесних, нормальних хлопців. Хто у виграші? Сторожук. По факту є кілька питань. Чи розуміє керівництво Черкаської поліції, що загиблі сьогодні поліцейські і на їх совісті? Хто з керівництва вирішив “висловити повагу” депутату і наполіг, що стаття із знищення майна стала замахом на вбивство? Точно не загиблі спецназівці і дільничний. Хто вирішив, що для того, щоб повністю очорнити Русінова треба “знайти” наркотики? Всі знайомі знають, що наркотики він ненавидів і зневажав наркоманів. Ну і про успішність роботи з ветеранами в державі. Сьогоднішні події – виставлена оцінка. Скільки фоточок не роби, а міняти підходи доведеться. І виконавців. Хай спочивають з миром і загиблі поліцейські, і Сергій. Першопричина в інших людях. Які залишаться непокараними”.

Валерій Воротник, журналіст, засновник та редактор ТРК “Антена” (допис у “Фейсбук”):

“Події на Черкащині, де під час поліцейської операції загинули четверо правоохоронців і сам підозрюваний, несподівано продемонстрували глибоку кризу довіри в суспільстві. Реакція в соціальних мережах стала окремим тривожним явищем: маса коментарів фактично толерує або навіть виправдовує вбивство поліцейських — без аналізу, без спроби зрозуміти передумови, без очікування офіційних результатів слідства. Це симптом стрімкої маргіналізації: для частини суспільства будь-який представник влади апріорі є ворогом, що викликає лише негативні емоції.

Ми зібрали всі відомі на цей момент факти, щоб викласти їх максимально стисло, але без виривання з контексту. Йдеться про 59-річного ветерана війни, який після повернення з фронту зіткнувся з конфліктом із місцевим депутатом. За словами людей, які його знали, цей конфлікт був не побутовим і не випадковим — він виник на тлі системної несправедливості та дій, які багато хто в регіоні роками називав відвертим “беспределом”.

Згодом депутату було спалено автомобіль. Проте на сьогодні немає жодного підтвердженого факту, що до цього причетний саме ветеран. Попри це, конфлікт починає розкручуватися далі, і з’являється твердження, що ветеран нібито намагався вбити свого кривдника. Саме тут виникає ключове питання, яке чомусь губиться в офіційних зведеннях: чи справді йшлося про спробу вбивства, чи ми маємо справу з оговором? Особисто ми маємо обґрунтовані сумніви щодо цієї версії, адже людина з чотирирічним бойовим досвідом, у разі реального наміру вбивства, діяла б зовсім інакше — швидко, чітко і без шансів для жертви.

Загиблий — Сергій Русінов. Він був активним учасником Революції гідності, і, за свідченнями очевидців, одним із перших вступив у сутичку з тітушками біля Корсуня у 2014 році. Про цю історію в наступні роки намагалися не згадувати, хоча її подробиці були надзвичайно жорсткими. Нам вдалося знайти щонайменше кількох людей, які служили разом із ним, брали участь у боях на сході і підтверджують його бойовий шлях.

Окрема деталь, яку неможливо ігнорувати: Сергій Русінов — племінник журналіста і Героя України Василя Сергієнка, убитого під час Революції гідності. За матеріалами слідства, це вбивство пов’язували із замовленням з боку відомого аграрного бізнесмена Геннадія Бобова. Цей родинний і історичний контекст неминуче додає напруги до всієї історії.

Поліція, отримавши заяву від депутата, вирушає в село, де, ймовірно, перебував ветеран.

Ключове слово — “ймовірно”. За нашими даними, правоохоронці не мали точної адреси його проживання і не провели повноцінних оперативно-розшукових заходів. Фактично вони почали розпитувати місцевих мешканців про те, де саме можна знайти ветерана. Це породжує логічне й украй важливе питання: як суддя міг надати санкцію на обшук або затримання без чітко вказаної адреси підозрюваного? Після розмови з поліцією один із місцевих жителів, імовірно, зв’язався з ветераном телефоном.

Далі події розвиваються стрімко і трагічно. Ветеран одягає бронежилет, бере автомат, який, за наявною інформацією, був завезений нелегально, і відкриває вогонь по поліцейських. Кілька правоохоронців гинуть одразу. Інші вступають у перестрілку, в якій гинуть ще поліцейські, один отримує важке поранення. Сам ветеран також ліквідований. Загалом — четверо загиблих представників Національної поліції та один важко поранений.

Бій відбувався на околиці населеного пункту, поблизу лісу, що дозволило в офіційній версії подій сформулювати їх як загибель поліцейських під час переслідування злочинця. Подробиці наразі не розголошуються. Але очевидно, що вони ще з’являться.

Другою стороною конфлікту є місцевий депутат Віталій Сторожук, який перебуває в політиці орієнтовно з 2011 року. За інформацією з відкритих джерел та від наших співрозмовників, він був активним учасником проросійських регіоналівських рухів і форумів, зокрема на Селігері, а також має зв’язки з Партією регіонів, Бобовим та іншими представниками старої політичної системи.

Глибина його корупційних зв’язків ще стане темою окремих розслідувань, але не в цьому матеріалі.

Безвідносно до того, хто і як готував цю операцію, очевидно одне: вона була проведена без належної підготовки. Водночас ця історія надто вже нагадує сюжет фільму “Рембо: Перша кров”, де держава замість роботи з травмованою людиною обирає силовий сценарій.

Поки поліція приховує деталі і фактично займає бік політично впливового фігуранта, конфлікт лише обростатиме новими подробицями, що ще більше радикалізуватимуть суспільство і провокуватимуть протестні настрої.

У підсумку ми маємо не одиничний інцидент, а наслідок проваленої люстрації, тотальної корупції та відсутності реальної психологічної й соціальної підтримки ветеранів. З такою людиною з перших місяців після повернення мали працювати соціальні служби, психологи, офіцер громади. Натомість приїхав спецпідрозділ, який фактично пішов на силове затримання.

Поліцейських щиро шкода.

Ми знаємо людей, які працювали з ними і характеризують загиблих виключно позитивно. Двоє з них були учасниками бойових дій. Це робить трагедію ще болючішою.

Сьогодні дедалі більше питань виникає саме до Національної поліції, адже про конфлікт між ветераном і депутатом було відомо не один місяць. Про корупційну діяльність останнього в Корсуні ходили легенди. Але місцева поліція воліла цього не помічати — аж до моменту, коли ситуація завершилася кров’ю”.