На Звенигородщині відбувся фестиваль ретроавтомобілів, на який привезли пів сотні техніки різних епох, зокрема, “Москвичі”, “Газ”, “Побєди”, “Запорожці”. Усе для того, аби зібрати кошти на допомогу Збройним Силам України. Щоб подивитись на транспорт, який бачили в дитинстві, на захід приїхали понад п’ять тисяч відвідувачів.
Такий фестиваль проводять удруге, розповів Суспільному голова Водяницької громади Руслан Каюк.
Серед чотирьох десятків ретроавтомобілів – ЗАЗ 1992 року. Його власник Микола Корнієць розповів, що проїздив ним 26 років свого життя. Ним же виїжджав із Бахмуту:
“Сам не бахмутчанин, я дуже часто їздив на цьому автомобілі до батьків. І ніколи він мене не підводив. Стан у ньому – ідеальний. Зазвичай «Запорожці» всі такі замаслені, але в мене в дуже хорошому стані”.
Про те, що колись возив з батьком на такому автомобілі гарбузи, розповів звенигородець Андрій Лікімець.
“Він схожий на мій автомобіль, який був у моєї сім’ї. Я на ньому їздив і на базар, і в лікарню. Ми від’їздили на ньому довго. Проте батьки не відразу купили, бо ще тоді в СРСР стояли в черзі за ним, мабуть, років пʼять. Тільки тоді придбали”, – поділився чоловік.
Власник Василь “Тойоти” 1979 року випуску Маціпура зазначив, що придбав її собі в подарунок на день народження. Тепер 20 років ставиться до авто з обережністю:
“Авто було напіврозібраним і так я вже його 20 років відновлюю. Влітку їжджу на ньому, а зимою ставлю в гараж”.
Серед ретро експонатів не лише авто. Тут і військова, і сільськогосподарська техніка. Як розповів агроном з Кіровоградщини Микола Камишов, трактор реставрував, знявши із постаменту на території колишнього колгоспу:
“Там він стояв із 1943 року. Ходили ми з хлопцями кругами коло того пам’ятника і вирішили, що треба його зняти і привезти до ладу, тобто хотіли пофарбувати, зробити його красивим. Коли почали оглядати, вирішили, що було б дуже непогано, аби ми його зробили робочим”.
Відтоді, втілили мрію в реальність.
“Коли ми його розібрали, то подивилися, що фактично всі запчастини й агрегати цього трактора є заводськими й в абсолютно нормальному стані”, – додав чоловік.
Власник ГАЗ 1969-1963 року Вадим Крамаренко розповів, що його батько вивозив автівкою поранених з Куп’янського напрямку:
“Батько їхав, коли по ньому влучило, то машина аж підскочила. Поки що вдома лишили цей транспорт, але треба ще підремонтувати і далі буде служити”.
Один із найстаріших експонатів фестивалю – ГАЗ-74-47. Йому вже понад 70 років, розповів його власник Андрій Штепа.
“У мене дід війну прийшов на такому автомобілі. Тому я вирішив дати транспорту життя”.
Фестиваль у Водяницькій громаді, розповів її голова Руслан Каюк, проводять у друге.
“Як і торік захід є доброчинним, збирають на допомогу Збройним силам України. Усі охочі протягом дня могли перейти за покликанням на скриньці та задонатити. Війна підштовхнула до реалізації цього проєкту, основною метою якого, є зібрати кошти для наших хлопців на безпілотники. Минулого року ми завдяки цьому фестивалю купили два безпілотники. Побачимо, надіємося купити ще більше”.
Скільки зібрали коштів, рахуватимуть завтра по закінченню фестивалю, додав голова громади.
КОМЕНТАРІ