Легенди про них переходять від покоління до покоління. Утім, найчастіше їх бачать навесні. Жашківські провалля – це частина історії міста, розповів Суспільному директор історичного музею Олександр Тютюнник.

За роки історик зібрав чимало фото підземель та свідчень очевидців. З його слів, такі тунелі завдовжки із десятки кілометрів, та через небезпеку зазвичай їх відразу ж засипають.

Виявляють ці підземелля випадково, зазначив пан Олександр.

“Жашків взагалі поритий підземними ходами, суцільними підземними ходами. Коли земля просідає чи намокає десь, там провалюються підземні ходи”, – розповів він.

Серед місцевих про ці підземелля ходять легенди.

“Ні разу не бачила, тільки чула, що і коней колись у них переховували під час війни, – розповіла місцева жителька Наталія.

Пані Людмила пригадала: колись таке провалля було під кінотеатром: “Колись під кінотеатром під дверима було провалля. Але ж його засипали і все”.

Пані Надія зазначила: є чимало версій, куди ведуть ці ходи: “Я з дитинства пам’ятаю і до цього часу, що вони десь є. Що вони наче і до лісу виходять, і до городищ. Але де вони і хто їх бачив – я не знаю”.

Олександр Йосипович – той, хто і знає, і бачив ці підземелля на власні очі. Колись, з його слів, ґрунт провалився прямісінько на його подвір’ї.

“Це було влітку, пройшла сильна злива, провалилося. Висіла частина літньої кухні. Була глибока яма і пішов підземний хід до сусідів”, – розповів він.

Тоді, додав, усе довелося засипати дванадцятьма тоннами щебеню та землі.

“Була загроза, щоб не провалилося далі і кухня разом не пішла під землю”, – пояснив чоловік.

Натомість жашківчанин Іван Покотило із провалля, що утворилося на його подвір’ї, вирив сходи і зробив погріб.

Ніхто не знав, що воно тут є. Просто глину брав, копав яму і воно провалилося. Посвітив – льох який! Красень!”, – розповів він.

В історичному музеї, який очолює Олександр Тютюнник, зібрані за роки фото жашківських проваль та з тридцять свідчень очевидців.

“Ми намагалися скласти карту, схему, але нічого не виходить. Коли провалюється в одному місці – дивимося напрямок, куди цей підземний хід іде, а потім провалюється другий і ці напрямки йдуть не назустріч один одному, а в різні сторони”, – розповів він.

Нині, за його словами, є кілька версій чому ці підземелля з’явилися: “Ні ми не можемо сказати, ні інші дослідники підземних ходів на Полтавщині, Уманщині, Хмельниччині не вказали точної причини появи цих підземних ходів. Найімовірніше, їх вирили в середині 16 століття, коли були частими набіги татар. Я думаю, їх використовували для переховування і для стратегічних намірів. Можливо, наприклад, для того, щоб вийти в тил оточення і вдарити по ньому”.

Втім, жашківські підземелля, каже пан Олександр, ще треба досліджувати. А ще він має мрію – колись пройти одним із них.