
У Черкасах волонтери взялися годувати нужденних гарячими обідами. Через карантин чимало містян залишилися без засобів до існування і не мають змоги придбати собі навіть найнеобхідніші харчі. Ця акція стартувала лише три дні тому, але швидко набирає обертів. На сьогодні волонтери знайшли вже три сотні людей, які потребують допомоги, йдеться в сюжеті “.
Від самого ранку на кухні третьої міської школи Черкас кипить робота: доки одні кухарі готують, інші поспішають розкласти в лотки гарячі обіди. Вже третій день поспіль волонтери та підприємці намагаються так підтримувати нужденних. Пані Марія до карантину годувала школярів, а тепер, коли знадобилась її допомога, вдома не всиділа.
Марія Чепіль, шеф-кухар:
“Волонтери казали, що дітки вчора вибігали босі, аж бігом – кричали, радувались, що оце їм привезли кушать, а тут дуже, дуже хочеться допомогти в такій складній ситуації як у нас в країні – то хочеться робити.”
Обіди розвозять переважно в багатодітні родини, самотнім пенсіонерам і тим, хто через карантин залишився без засобів для існування. Цей благодійний проєкт об’єднав десятки людей – одні готують, інші забезпечують харчами, а хтось допомагає розвозити.
“Шевченка 434 і поїхали на Пацаєва – там ще люди чекають, може ми оце звільнимось і я тебе десь підхвачу”.
Ось так, перед кожним виїздом, волонтери узгоджують маршрути. Списки нужденних постійно оновлюються, а отже, додаються нові адреси. В екіпажі двоє – водій і штурман-супровідник. До цієї родини волонтери завітали вперше – напередодні сусіди розповіли, що сім’я бідує. Чотирнадцятирічний Богдан і десятирічна Марійка на утриманні у своїх дідуся та бабусі. Гарячому обіду надзвичайно раді!
Богдан і Марійка Бражнікови, жителі Черкас:
“Радієте тому, що привозять? – Да! – А чому? – Бо в них дуже пенсія мала і в нас не хватає грошей. Зараз скрутні обставини, дуже важко добути їжу, піти в магазин купити – без дорослих по закону тепер не можна.”
Соцслужби передали волонтерам адреси щонайменше трьох сотень таких родин.
Лідія Дмитренко, куратор проєкту:
“Це у нас зараз два списки і ми їх опрацьовуємо. Є такі, що кажуть – дякую, не треба, ми їм теж дякуєм і шукаємо такі випадки, яким зараз от сьогодні, зараз треба поїсти.”
Щоб і далі допомагати людям, волонтери самі просять підтримки. Наразі їм гостро не вистачає водіїв із власними автівками, щоб розвозити обіди.

КОМЕНТАРІ