У Черкаській міській інфекційній лікарні завершують облаштовувати реанімацію. Це ще шість додаткових місць для пацієнтів у вкрай тяжкому стані. Про це Суспільному розповіла завідувачка приймального відділення Юлія Спаська.

Замість інфекційного відділення для дорослих тепер реанімація. Доки ремонтники вимірюють відстань і роблять розмітку, аби завести сюди кисень, завідувачка приймального відділення Юлія Спаська проводить міні-екскурсію.

“Це шлюз тобто така буферна зона між відділенням інфекційним і інтенсивною терапією, щоб не допустити поширення інфекції з одного підрозділу в інший, це так звана апаратна. Самої апаратури немає, але є щитові, взагалі місце для апаратури підготовлене”.

Кожен крок тут продуманий до деталей, розповіла Юлія Спаська. Все з дотриманням максимального інфекційного контролю, аби вірус не мав шансу поширюватися далі. Ще один додатковий вхід буде для тих, кого привезе швидка.

“Ми зможемо одразу з машини швидкої на наших ношах транспортувати в реанімацію. Тобто ми скорочуємо час до отримання отримання пацієнта невідкладної допомоги у відділені інтенсивної терапії”.

Нині у приміщенні облаштовують систему подачі кисню, повідомив один із працівників підрядної організації Олександр Ридченко. На нову реанімацію необхідно близько 450-ти метрів спеціальних труб.

“Буде ставитися станція, від якої вестимуть труби і будуть заводитися у кожну із цих палат. Вони спаюються, з’єднуються з апаратом, який подаватиме цей кисень, тобто він буде стояти на вулиці.”

Ліна Грабовецька – старша медсестра із шестирічним стажем працюватиме у реанімації. Розповіла, що нині велике навантаження: дуже багато хворих поступає, доводиться працювати цілодобово.

Нині в інфекційці 44 пацієнти, 20 із них у важкому, троє у вкрай важкому стані.

Зі слів лікарки, до цього часу пацієнтів переводили у відділення інтенсивної терапії, на базі Третьої міської лікарні. Тепер же готуються обходитися своїми силами.

За кілька днів сюди почнуть завозити меблі й необхідну апаратуру. Орієнтовно усе запрацює через тиждень-два. І поки одні продовжують боротися за чуже життя, іншим треба подбати про власне.