У вересні поточного року до правоохоронних органів звернувся директор ТОВ «Альфа-Етекс». Він виявив факт реалізації у черкаських магазинах рибних консервів «Сайра натуральна» ТМ «Аквамарин» з використанням маркування ТОВ «Альфа-Етекс», виготовлених без відома самого ТОВ «Альфа-Етекс» та з порушенням стандартів його виробництва, що загрожує діловій репутації підприємства та становить загрозу здоров’ю споживачів. Слідчий суддя надав дозвіл на проведення товарознавчої експертизи. Факт фальсифікації було підтверджено. На сьогодні тривають слідчі дії.
Начальник управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаськвій області Юрій Квас говорить:
– У мережах супермаркетів є відділи, які контролюють підприємства-постачальників продукції. Перелік добросовісних підприємств можна знайти у реєстрах експлуатаційних дозволів та операторів ринку. Невеликі магазини такого не практикують. Поява фальсифікованої продукції можлива саме на полицях таких торгових об’єктів.
За словами Юрія Кваса, в Україні і на Черкащині зокрема найчастіше підробляють алкогольні напої. Цьогоріч до «чорного» списку потрапили вершкове масло і рибні консерви.
– Фальсифікована продукція – це небезпечно, – каже фахівець. – Узяти б той же алкоголь. У 2016 році виникла ситуація, коли метанолом, що входив до складу підроблених алкогольних напоїв, отруїлося близько 150 осіб. Для майже 70 чоловік це закінчилося летально.
Добросовісний виробник сам зацікавлений контролювати якість продукції. І відповідальність за її безпечність лежить саме на ньому. Згідно із українським законодавством нагляд та контроль у сфері безпечності харчової продукції в області забезпечує Держпродспоживслужба та її підрозділи, які знаходяться у кожному районі.
– Ми, як контролюючий орган, уповноважені проводити планові перевірки та позапланові в разі отримання скарг від споживачів. За результатами перевірки складається акт, а при виявленні порушень – припис або штраф. Також може прийматися рішення про тимчасове призупинення виробництва та зняття з обігу продукції на 10 днів. Якщо виникає потреба у продовженні цього терміну, – звертаємося до суду.
У цьому році до Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області надійшло 40 скарг, проведено близько 30 перевірок.
То що ж повинен знати покупець про схеми фальсифікації, аби убезпечити себе від покупки підроблених продуктів харчування?
– Асортиментна фальсифікація. Це той випадок, коли товар одного сорту підміняють таким же товаром, але іншого сорту. Наприклад, під видом солоного оселедця можуть продавати салаку або сардинелу. Або під видом чорної ікри, реалізують білкову, яка коштує набагато дешевше.
– Якісна фальсифікація. Наприклад, коли у продукцію недобросовісний виробник додає воду.
– Кількісна фальсифікація. Випадки, коли покупця обважують.
– Вартісна фальсифікація. Випадки, коли дорожчий товар підміняють дешевшим.
Фахівець Держпродспоживслужби зауважує: часто виявити фальсифіковану продукцію дозволяє лише експертиза. Тому закликає споживачів завжди читати маркування. Інформація про товар має бути державною мовою. Якщо вже так сталося, що покупець став жертвою недобросовісного виробника, слід насамперед звернутися до торгової мережі, де придбано товар, з вимогою або відшкодувати його вартість, або замінити якісним. Як варіант, написати заяву на адресу Головного управління Держпродспоживслужбу в Черкаській області. До заяви слід докласти фото товару та чек.
За інформацією прес-служби Головного управління Держпродспоживслужби у Черкаській області.
КОМЕНТАРІ