Восьмого травня, у День пам’яті та примирення на Золотоніщині пройшли масштабні святкові заходи. У селі Кропивна відбувся урочистий мітинг і тематичний концерт за участю працівників районного будинку культури.

   Святкова колона пройшла від місцевої школи до сільського пам’ятника воїнам-визволителям. У її складі були керівники району, сільськогосподарських підприємств, представники місцевого самоврядування, ветерани-інтернаціоналісти, атовці, військовослужбовці частини, що дислокується в Золотоноші, школярі та жителі району. Біля священного, для кожного мешканця села, місця відбулися урочистості. Спершу учасники заходу вшанували хвилиною мовчання полеглих у роки Другої світової війни та під супровід пісні-реквієму «Степом, степом» поклали квіти до обеліска Слави. Потім до слова запросили очільників Золотоніщини.

   Голова райдержадміністрації Олександр Лісовий  щиро привітав громаду села та гостей зі святом перемоги у Другій світовій війні.

– Понад шість мільйонів українців захищали нашу рідну землю, нашу рідну Україну. Ми вважали, що це, мабуть, останні наші ветерани, які загинули, даючи нам можливість жити. Але потім був Афганістан, і з’явилися ветерани-інтернаціоналісти. І ось, не думаючи, не гадаючи, у нас є нові молоді ветерани, ветерани АТО, які нині захищають наші кордони, наш суверенітет, нашу незалежність від «рідного брата», який завжди говорив, що ми браття на все життя, але потім підло зрадив. Нині ми маємо понад 350 тисяч учасників бойових дій, маємо й втрати. На передовій гинуть вояки, заради нас з вами, – наголосив у своєму виступі Олександр Лісовий.

    Він побажав ветеранам Другої світової війни, ветеранам-інтернаціоналістам, ветеранам АТО міцного здоров’я, родинного спокою, злагоди, щоби над нашою Україною ніколи не було більше війни і найшвидше настав мир. Олександр Лісовий закликав пам’ятати подвиг наших дідів і прадідів, які ціною власного життя здобули нам перемогу.

   Голова районної ради Валерій Саранча зазначив, що у суспільства, є багато дискусій з приводу того, як і коли святкувати День Перемоги.

– Мабуть, у нас, в українців, дискусії виникають через те, що довгий час ми не писали свою історію, а писали нам історію наші східні брати. Сьогодні ми пишемо свою історію, дійсно українську, і хотілося б, щоб у цій історії було достойне місце і святу Перемоги. Воно сумне і водночас радісне. Ми повинні пам’ятати  всіх загиблих в роки Другої світової війни. Бо саме вони забезпечили нам сьогоднішнє життя. Ми розуміємо, що гинули вони не за ідеали комунізму, гинули вони не за генералів, маршалів, не за товариша Сталіна, вони гинули за свою маленьку батьківщину, таку як Кропивна, гинули за своїх батьків, дідів, гинули за свої сім’ї, за своїх дітей. І нам треба їх пам’ятати. А ще наші діти і внуки пам’ятатимуть тих, хто сьогодні зі зброєю в руках боронить нашу Україну, – підкреслив Валерій Саранча.

    Із радісним і водночас сумним святом привітала учасників заходу сільський голова села Ніна Рябуха. За її словами, ми повертаємося знову і знову в історію. Проживши рік ми розуміємо, що історія відходить від нас далі, але ось ці травневі дні дозволяють нам вкотре пригадати саме тих людей, які своєю вірою, своєю мужністю, витримкою і бажанням перемогти відстоювали саме мир і спокій на нашій землі. Вони багато років тому виборювали мир саме своїм життям, так само, як нині вояки захищають нашу цілісність на сході України. Весь наш народ вірить, що прийде жадана перемога і  над Україною буде мирне небо з яскравими променями сонця.

     Вітання з нагоди свята виголосив учасник АТО Андрій Крівіцький, а учні Кропивнянської школи з піднесенням говорили про велич подвигу захисників, про їхню мужність і стійкість, про незгасну пам’ять поколінь.

    Військові віддали шану загиблим у роки Другої світової війни маршем, а працівники районного будинку культури підготували концерт, де звучали відомі пісні військової тематики. За традицією, на завершення урочистостей всіх пригостили польовою кашею.

    Відзначення Дня пам’яті та примирення – це гідне вшанування подвигу українського народу, його визначного внеску в перемогу антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні та висловлення поваги усім борцям проти нацизму.

    Упродовж багатьох років незалежності Україна відзначала 9 травня День Перемоги за усталеним радянським зразком. Це не відповідало історичній пам’яті українського народу і загальноєвропейським традиціям та призводило до ігнорування трагічних сторінок Другої світової війни, закріплювало в свідомості культ війни. Потреба змінити акценти у святкуванні зумовлена усвідомленням місця України та ролі українського народу у війні. У Другу світову було втягнуто 80% людства, бойові дії вели на територіях двох третин існуючих на той час держав. Найбільший воєнний конфлікт ХХ століття розпочався з вторгнення військ нацистської Німеччини до Польщі 1 вересня 1939 року, а закінчився 2 вересня 1945 року капітуляцією Японії. Під час тієї війни були скоєні найбільші злочини проти людяності.

   Україна зазнала надзвичайних втрат внаслідок війни. Під час бойових дій та в полоні загинули від 3 до 4 мільйонів військових, підпільників і цивільних, 5 мільйонів цивільних померли через окупаційний терор та голод у тилу, майже стільки ж жителів евакуювали або примусово вивезли до Росії та Німеччини, частина з яких не повернулася. За даними інституту історії України, під час Другої світової загинуло від 8-ми до 10-ти мільйонів українців. На той час це була чверть нашого населення.

    Війна принесла багато лиха і Золотоніському краю. Заподіяні нею рани були глибокими і болісними. На початку війни населення району значно зменшилося. Для прикладу, жителів Хрущівки на червень 1941 року було 1514, а вже після окупації – 1121, Дмитрівки було 2503, а стало 2270, Кривоносівки – з 1630 – 1180, Антипівки – з 831 – 605, Вільхів – з 1214 – 1095. Тисячі людей залишилися без даху над головою. Фашистські нелюди нищили житло людей. У селах району за офіційними даними було спалено майже півтори тисячі осель. Повністю знищено села Хрести, Залізьки, Липівське, більш як наполовину Деньги та Чапаєвка (тепер Благодатне).

   Великої шкоди гітлерівці завдали промисловості й сільському господарству району, перетворили на руїни культурно-освітні установи. Через неймовірні труднощі, голод, холод, людям, завдяки великому ентузіазму й патріотизму, у короткі терміни далося підняти з руїн народне господарство. Це був героїчний трудовий подвиг.

     Друга світова війна залишила нам тисячі героїчних сторінок про незабутні подвиги наших земляків. Понад 12 тисяч краян воювали на фронтах. За ратні подвиги 3 тисячі жителів Золотоніщини нагороджені орденами і медалями. Серед 149 черкащан, удостоєних у роки війни найвищого на той час звання Героя Радянського Союзу, 6 є уродженцями нашого району, ще 4 повні кавалери ордена Слави.

    З кожним роком реальних свідків та учасників подій Другої світової війни стає все менше. Настане день, коли вони підуть від нас у вічність і дуже важливо не забувати до чого призводить війна, гординя і неповага одне до одного, безглузда ідеологічна конфронтація та зрада елементарних людських цінностей.

    У ці дні ми згадуємо загиблих і ще раз дякуємо живим героям. Кожному з нас важливо пам’ятати свою історію, історію свого роду, історію боротьби свого народу в усі часи. Щоби цінувати те, що маємо. Щоби не повторювати помилок минулого. Величний подвиг захисників і визволителів залишається невичерпним джерелом патріотизму, прикладом вірного служіння своєму народу. Нехай над нашою рідною землею завжди буде безхмарне, мирне небо, а подвиг переможців надихає всіх нас на добрі справи в ім’я розквіту України та Золотоніщини.