«Нєхвіг шастать – КАРАНТИН!» Попереджувальна табличка з таким текстом прикрасила вулицю у селі, відомому ще з княжих і козацьких часів –  Григорівці Канівського району Черкащини. А обабіч таблички стали троє «стражів» в уніформі суміші різних епох і чорний пес… Учасники цього своєрідного перформансу, що у веселій формі пропагує дотримання правил карантину  – науковець, публіцист, бард і громадський діяч Володимир Гонський з друзями, пише “Козацький край”.

Широкому загалу Гонський більш відомий як Голос Майдану, бо «вів сцену», з якої промовляли повсталі під час Революції Гідності. Учасник усіх українських революцій зламу ХХ-ХХІ століть знову бореться – цього разу з невидимим ворогом, що називається «коронавірус». І як людина творча, добре знає: з будь-яким ворогом в усі часи допомагав боротися козацький гумор і весела українська вдача…

До слова: книга Володимира Гонського «Людина і нація. Час воїнів» на Першому Міжнародному конкурсі українських письменників «Козацька балачка» був визнаний найкращим твором, що пропагує національну ідею, пробуджує національну гідність та свідомість. Він викладав психолого-педагогічні дисципліни у Національному університеті імені Тараса Шевченка та інших київських вишах. Тренер-викладач політтехнологічних студій Міжнародного республіканського інституту (США). Автор понад ста наукових та публіцистичних праць на теми патріотичного виховання, мовознавства, соціофілософії, політичних процесів, історії геноциду українського народу, його визвольної боротьби.

Над Майданом його голос лунав цілих три місяці: з 21 листопада 2013-го по кінець лютого 2014 року, коли учасників протесту холоднокровно розстріляли, Гонський говорив, співав, читав вірші своїх улюблених поетів — Тараса Шевченка, Василя Симоненка, Ліни Костенко. Відтоді й має ще один титул — Голос Майдану.