Про співпрацю садівниками й перших космонавтів розповідають у Музеї родини Симиренків у селі Мліїв на Черкащині. Там один зал відвели темі космонавтики. Є в ньому стенди та альбоми із десятками знімків космонавтів від Анни Гагаріної, матері першого космонавта Юрія Гагаріна. Розповідає Ольга Осипенко на сайті gazeta.ua.

Вона подарувала музею кілька дорогоцінних книжок про Юрія Гагаріна й генерального конструктора космічних кораблів – українця Сергія Корольова. В експозиції можна побачити їжу астронавтів – тюбики, пакети, консерви. А ще поміж оригінальних речей – амортизаційне крісло космонавта, кисневі балони, місткості для води.

blank

Усі ці речі побували в космосі. Їх привозили й дарували космонавти. Приїжджали на запрошення директора станції, лауреата державної премії імені Тараса Шевченка, академіка Миколи Артеменка. Він використовував зв’язки з космонавтами для наукових експериментів, передав у космос насіння яблуні й живці. Вони перебували на борту орбітальної станції “Салют-6” із космонавтами Володимиром Ляховим і Валерієм Рюміним упродовж 175 діб.

blank

Живці загинули, а насіння повернули у Мліїв і посадили. Воно проросло. З тих саджанців згодом висадили сад. Зробили це самі космонавти. Доглядали деревця вихованці дитячого садочка “Яблучко”. Сад розкинувся зовсім поруч – між музеєм і приміщенням дитсадка. Він виріс і дав щедрі плоди.

blank

На честь Юрія Гагаріна науковець садстанції Віктор Чупринюк вивів сорт яблуні – “Ровесник Гагаріна”.

Мліївські вчені-садівники в Зоряному містечку космонавтів та на батьківщині першої людини, яка побувала в космосі – у місті Гагарін у Смоленській області, заклали фруктові сади й клумби квітів, насамперед трояндові алеї. Восени яблука, груші, сливи зі мліївських садів відправляли космонавтам.

blank

Довідково: 12 квітня 1961 року Юрій Гагарін став першою людиною в історії, яка здійснила політ у космічний простір. А через 7 років він загинув – 27 березня 1968 року. Виконував тренувальний політ на літаку. Для розслідування причин катастрофи створили державну комісія. Звіт становив 29 томів і був засекречений. Водночас його деталі до останнього часу були відомі тільки зі статей та інтерв’ю поодиноких її членів.