На Водохреще на цукрозаводському ставку, що вкрився товстим шаром льоду (бо на стовпчику термометра були карколомні 20 градусів морозу), вже зранку було чимало любителів зимової риболовлі. На лід рушили й журналісти “Вістей Черкащини”, аби познайомитися з рибалками, дізнатися, чи клює риба та яка.

blank

Неподалік від берега, що поріс вербами, біля однієї з лунок поралася людина, у шапці-вушанці та в теплому верхньому одязі. На наше здивування, це була жінка – тальнівчанка Любов. Живе неподалік. Каже, що її на льоду всі знають. Зимовою рибалкою займається 15 років. Питаємо, чи не страшно виходити на лід, звідки у неї таке захоплення та просимо розказати про улов:

–Перший день на лід було страшно виходити, а зараз гарний, – каже, посміхаючись, жінка. – У сім’ї в мене ніхто цим не займався. Якось зловила – і сподобалось. Азарт з’явився. Зараз у мене 10 лунок. Усі з дзвіночками: як буде клювати – буде чути. А от чи клюватиме, це тільки від риби залежить. Щуку ловимо. Я позавчора 6 штук піймала.

За якийсь десяток кроків рибалить Олександр Ярунець із Тального. «Вам рибу показати?» – питає, запримітивши, що йдемо до нього. Береться виймати жовтого пакета з уловом – кількома окунями. Потім чіпляє на гачок мотиля. Питаємо, чи не замерзає така наживка на морозі: «Ні, – каже, жартуючи. – Я їх коло серця ношу. Цієї зими вперше вийшов на рибалку на католицьке Різдво, 25 грудня, і перед тим ще раз. Після того оце аж тепер на лід вийшов. Поставив снасті на щуку. Сьогодні вона на гачок ще не ловилася. У неділю я 10 окунчиків піймав, пожарив, поїв. Так і живемо. Цілий день не сиджу. До обіду – і додому.

Припускаємо, що, мабуть, коли жінки на рибалці – не буде улову. Чоловік сміється: «Неприйнятно, коли жінка на кораблі чи в човні. А на рибалці можна. Головне – до неї близько не підходити».