Барабани увірвалися в життя 22-річного викладача Тальнівської ДМШ Андрія Мусатова, коли йому було 10 років. На той час він вже встиг познайомитися з її величністю музикою – займався вокалом. Окрім того, ходив на малювання та на танці до Уманської дитячої школи мистецтв. Тато хлопця (який ходив в дитинстві до музшколи, грав на кларнеті) вважав, що заняття музикою – це шлях гармонійного, всебічного розвитку дитини, тому щепив любов до музики і синові, і доньці. Остаточне усвідомлення, що барабани – це його інструмент, прийшло до Андрія після одного з концертів в Уманському обласному музичному училищі (тепер коледжі) імені Порфирія Демуцького. Саме до цього освітнього закладу і вступив хлопець після 9-го класу – на відділ духових та ударних інструментів. Розповідає історіюмолодого музиканта видання “Вісті Черкащини“.

– Не можу пояснити навіть зараз, чим притягує мене гра на ударних, – каже Мусатов. – Усім здається, що це просто: взяв палички, погупав і все, жодної музики. Але ні. Це інструмент, у якому також є ноти, він звучить і несе в собі певний сенс. Просто акцент тут – на ритмі.

В музичному коледжі Андрій опановував не тільки барабани, а й інші ударні: металофон, ксилофон, литаври, маракаси, інші. З 2-го курсу почав грати у складі духового та джазового оркестрів. Каже, що ударні – серце будь-якого музичного колективу. Хоч є певні особливості гри у народному, де барабани доповнюють композицію. Зараз Мусатов закінчує бакалаврат, але на досягнутому зупинятися не збирається. Має високу планку та мріє дорости до рівня світових барабанщиків – Томаса Ванга, Джоджо Майєра та Бенні Греба. Андрій каже, що і в нашій країні є віртуози, проте вони грають, на жаль, у тих групах, які йому не до душі. Та й загалом він намагається слухати музику дозовано. Коли запропонували працювати вчителем у Тальнівській ДМШ, не вагався, адже з дітьми працювати любить. У школі на той час придбали сучасну ударну установку. Барабани стають все більш популярними: до Андрія Мусатова на заняття зараз ходять 17 учнів, а ще першого вересня їх було 10. Справляється з усіма, до роботи з непосидами підходить креативно: опановують інструменти методом «стрибків» від одного до іншого. Це дає можливість зберегти увагу. Стереотипно вважати, що барабанна установка – суто чоловічий інструмент, адже залюбки опановують його і дівчата.

– Це універсальна річ, – каже Андрій. – Як і мистецтво. Ось, наприклад, якщо взяти духові інструменти: бачив, як дівчинка грала на тубі, і грала дуже гарно, хоч та більша від неї в 2 рази. Хочу сказати, що дівчата більш наполегливі, у них так: якщо займатися – то займатися. У нас в училищі на 2 роки старша від мене дівчина грала дуже складні ритми, які хлопцям не піддавалися.

Якщо говорити про техніку виконання, Андрій Мусатов порівнює її з роботою хірурга: «Є різні напрямки, різна спеціалізація», – пояснює. Так і з ударними. Якби самому довелося грати в колективі, обрав той, що грає рок, фанк чи джаз. Зараз хоче сфокусуватися на якому одному зі стилів. Головне – системність занять, любов до цієї справи. На його переконання, було б непогано, щоб, наприклад, в Умані, проводилися фестивалі, різні тусовки для барабанщиків. Зараз такі є хіба що в столиці чи обласному центрі. Вони б могли стати потужною платформою для однодумців, тих, хто живе з ритмом у серці.

До своєї рідної Умані Андрій Мусатов їздить на вихідні. Найкращий відпочинок для нього – проїхатися на велосипеді алеями «Софіївки» чи почитати якусь легеньку, ненав’язливу книгу. З цього черпає сили, щоб знову й знову повертатися до своїх учнів, які мріють підкорити цей багатогранний, ритмічний світ музики.