Ніхто не навчав, сам спробував і захопився — так про своє хобі вишивати бісером розповів Суспільному 49-річний житель Тального Ігор Орел. Займається цим вісім років. Чоловік удень працює електромонтером, тому до улюбленої справи береться вечорами.

Тальнівчанин Ігор Орел за вісім років винайшов зручний для себе спосіб вишивання.

“Нитку я заряджаю приблизно на один метр довжини. На одну нитку йде приблизно 700 бісерин, то за вечір у мене виходить десь 210-250 штук. У вихідний день я можу сім-вісім ниточок вишити”.

У середньому на одну вишиванку потрібно щонайменше 25 тисяч бісеринок, а найбільше, розповів, використовував 65 тисяч. Бісер замовляє за кордоном. Сорочки раніше купував у Маріуполі, тепер – у Чернівцях:

“До вишиванки додають схему по бісеру, скільки і якого потрібно. Тож я дивлюся кольорову гаму і підбираю, який мені потрібен колір і набираю ту кількість, яку треба”.

Усього чоловік оздобив бісером 12 вишиванок. З його слів, перші робив для своєї родини. Хобі почалося несподівано:

“Сестра моєї дружини принесла своїй мамці вишивати ікону, але в неї не виходило трішки. Тож я її взяв спробувати вишити, а після тієї ікони, вишив Святу Діву Марію й Ісуса Христа”.

Чому так закохався у вишивання бісером не може пояснити навіть самому собі: “Пояснити це не можу. Просто сідаю і шию, це затягує. Буває такий день, що не можу покинути, хочу вишивати. Мене воно заспокоює, дає натхнення духовного”.

Нещодавно Ігор Орел захопився патріотичними вишиванками. Їх створює для своїх колег. 21 рік він працює електромонтером мереж. Коли розповів про своє захоплення, колеги не повірили. Тому довелося не словом, а ділом доводити, що це правда. Двом вишиванки уже подарував.

“Якось я попросив свого колегу Ігоря Дмитровича вишити мені таку гарну річ, просто бомбезну. Я дуже задоволений, це ж не вишиванка, це витвір мистецтва”, — прокоментував колега Руслан Толдонов.

Іншому колезі Ігор Орел вишивав довго: “Це пов’язано з коронавірусом, адже у період карантину магазини були закриті, ниток не вистачало, тому вишивав місяців чотири, може і з п’ять”.

Наразі у планах пана Ігоря оздобити вишиванки ще для чотирьох своїх колег.