Україна вже буяє весняною зеленою красою, тож саме час поговорити про чарівні рослини давніх українців. Першою на думку спадає папороть. А що ж далі? “Чарівний світ” розповідає, які ще рослини наші пращури наділяли особливими силами.

Хто ж не знає, що сміливець, який не побоїться нечисті і опівночі в Купальську ніч знайде і зірве квітку папороті, отримає надзвичайні здібності: розуміти мову тварин і дерев, бачити заховані скарби, знати майбутнє та ще багато того, до чого звичайним людям зась? Але в нашій міфології чимало й інших чарівних рослин. Впевнені, що про деякі з них ви навіть не чули!

Аїр (лепеха, татар-зілля) 

Недаремно і досі на Зелені свята ми встеляємо долівку листям аїру, адже здавна вважалося, що він оберігає людей від нечистої сили. А знаєте, як з’явилася назва «татар-зілля»? За легендою саме татари принесли його на українські землі. Ординці вірили, що це зілля здатне очищати воду.

Барвінок

Ця симпатична блакитна квіточка посідала дуже важливе місце в ритуальному житті українців. Вона символізувала дівоцтво, а ще поєднувала світи живих і померлих. Вінки з барвінку плели на весілля, родини і похорони. Ними прикрашали могили, а ще вішали над дверима і вікнами як оберіг від злих духів. «Багатофункціональний» барвінок вважався приворотним зіллям, оберегом від вроків і водночас рослиною, з якої відьми варять зілля, щоб поробити людині на смерть чи прикликати її до себе. А ще вірили, що сік барвінку допомагає відьмам літати: для цього ним потрібно натерти тіло.

Беха (віха, вомога, чортове насіння)

З цією рослиною пов’язана цікава легенда. Якось чорт завинив перед козаком, за що той його прив’язав в очеретах до пня догори ногами. Чорт свистом прикликав інших чортів, вони принесли з пекла і посіяли біля ставка чортове насіння, яке відразу ж проросло зіллям, що неначе стогне: «Бех, бех!» Тим насінням потруїлися коні ляхів, що допомогло козакам перемогти ворога. Так чорт випросив у козака пробачення і свободу.

Братки польові (брат-і-сестра, Іван-та-Марія, удодів чобіт, полуцвіт)

За легендою, молоді хлопець і дівчина закохалися один в одного, не знаючи, що вони рідні брат і сестра. Коли правда відкрилася, вони перетворилися на дивну двоцвітну рослину, що стала символом вірності. Вважалося, що зірвані в ніч на Івана Купала братки мають магічну силу: відлякують нечисту силу і злодіїв, а ще  оберігають сімейне щастя.

Бузина

Бузину називали рослиною чорта: він її посадив і він же в ній любить жити. Тому її не лише копати чи зачіпати зась, а й навіть відпочивати, а тим більше будуватися біля неї не варто. Якщо бузиновою гілкою вдарити домашню худобу, та неодмінно помре.

Водночас до бузини казали різні примовляння: від біди, для сміливості тощо. А ще навіть ворожили: трясли гілки зі словами «Трясу, трясу бузину, відгукнися, пес, з тієї сторони, де живе мій милий». У тому ж таки кущі можна було побачити і самого милого під час ворожіння.

Васильки (базилік)

Так, васильки — це саме той базилік, який так добре відомий усім прихильникам кулінарії.  Про походження його назви існує сумна легенда: на Зелені свята русалка заманила хлопчика Василька в поле і залоскотала, після чого він перетворився на васильки. Відваром з васильків кропили молодят і померлих. Сушене зілля використовували як оберіг від нечисті і нещасть.

Глід

Глід, серед іншого, мав досить моторошне призначення. Ним проколювали тіло померлого, аби той не став упирем. Могли навіть відкопати мерця і пробити йому серце кілком із глоду. Палицею з глоду можна було відігнати чорта, а ножем із глодовим руків’ям — навіть убити його. З глоду робили захисні амулети, у тому числі хрестики, замовляли рани від укусів отруйних змій.

Горох

Є припущення, що горох був однією з рослин Перуна, тож і сіяли його у День Перуна, і в обрядах на честь цього бога використовували. Також існував непростий магічний ритуал: якщо вбити змію, покласти їй у черево 3 горошини і закопати, на тому місці виросте квітка-провидіння. Той, хто візьме ту квітку до рота, читатиме людські думки.

Горохом могли й нашкодити: якщо стручок із 10 горошинами покласти на віз молодят, то коні нікуди не поїдуть.

Кропива

Дуже суперечлива рослина у народних віруваннях. З одного боку, вважалося, що у ній ховається нечиста сила або що її посіяв сам сатана. З іншого боку, її використовували як оберіг від русалок та іншої нечистої сили, розкладали в хаті, кидали в воду та купальське вогнище. Кропиву сікли під час посухи, щоб викликати дощ. В одній карпатській легенді розповідається, як діти вбили свого батька-вужа і за це їх мати перетворила на солов’я і кропиву. З того часу соловей весь час співає, а кропиву люди обходять стороною.

Лілея водяна

Цю квітку пов’язували з богинею води Даною. А ще вірили, що лілею люблять русалки, тому її заборонялося рвати, аби русалки не схопили за руку і не затягнули у воду. Коріння лілеї носили як амулет від хвороб, а також брали з собою в дорогу.

Любисток

Одна з улюблених приворотних рослин українок. Його збирали на Івана Купала і носили під пахвою, щоб привернути до себе увагу любого. Також ним умивалися, щоб мати біле обличчя. Вважалося, що хлопець, який цілує і гладить викупану в любистку дівчину,  отримує прихильність добрих сил.

Материнка

Сама назва говорить про те, що ця рослина — символ материнської любові. У відварі материнки купали дітей, щоб ті були здоровими. А збирати зілля ходили тричі до сходу сонця.

Відваром материнки кропили хлопці дівчат у Купальську ніч, щоб ті були працьовиті і захищені від злих сил. Вважалося, що дівчина, яка вирощує материнку, матиме талант до вишивання, ткацтва, малювання, а ще гарний голос. Материнка також берегла пам’ять про родину і була оберегом, тому її давали тим, хто вирушав у довгу дорогу.

Петрушка, півники, підмаренник і полин

Що спільне між цими рослинами? Те, що за віруваннями давніх українців, усі вони допомагали боротися з нечистою силою. Петрушка і полин оберігали від русалок на Русалчин великдень, півники захищали від нечистої сили обійстя, а підмаренник ще й позбавляв від хвороб, викликаних злими духами. Полином також захищалися від вроків, відьом і чортів.

Розрив-трава (ключ-трава, скакун-трава)

Українці вірили, що розрив-трава здатна розривати метал, відмикати замкнені нечистю замки і показувати місця, де заховані скарби. Якщо жмут цієї трави вкинути в горно кузні, коваль не зможе працювати. Дістати таку цінну траву було дуже непросто. Потрібно було мати при собі косу, папороть і плакун-траву, піти з ними опівночі на Івана Купала у чагарники і косити там доти, доки зламається коса. Це означало, що там і росте розрив-трава. Але впізнати її було зась, тому скошену в тому місці траву кидали в річку. Те зілля, яке пливло проти течії, і було розрив-травою.

Терлич-трава (тирлич-трава)

Щодо цієї рослини існували абсолютно суперечливі вірування. За одними з них, терлич-траву створив бог, тому її бояться чорти. За іншими, саме ця рослина наділяла відьом здатністю літати на мітлі, варто лиш натерти нею під пахвами.

Чортополох (будяк, колючка, чортогон)

Назва рослини говорить сама за себе: нею відганяли чортів, захищали домашню худобу, навіть гамували дівоче кохання та заспокоювали тих, хто тужить за померлим. Зброя, натерта чортополохом, стріляє без промаху. Чортополох також називають рослиною Перуна.