Український тиждень: етнологиня розповіла цікавинки про кожен день

Український рік – святий, страшний, але живий. Черкаська дослідниця та етнологиня Діана Козир розповіла цікаві факти про сім днів тижня.

Про святий Понеділок

— До XIX століття у Наддніпрянщині зберігався жіночий звичай – понеділкування. Тобто нічого неробіння та гуляння.

— Згадується Понеділок у весільних піснях як покровитель шлюбного ложа, бо ж молоді лягають разом у ніч на понеділок.

— Цей день пов’язаний із потойбічним світом пращурів, у багатьох місцевостях Проводи після Великодня – у понеділок.

— Ще одним важливим Понеділком є обливаний.

— У деяких місцевостях на 10-й понеділок припадає свято русалок.

— Перший понеділок Петрівки – Розигри.

— Уявляли Понеділок сивим дідом, який відкриває небесні ворота.

Про Вівторок

— У греків та римлян Вівторок був присвячений Марсу / Аресу, тому має чоловічу семантику.

— А у германців богу Тюру. На його честь і назвали цей день тижня в германських мовах: Tuesday.

— Вівторок фігурує у замовляннях як пара Середі: «Неділя з понеділком, вівторок з середою, четвер з п’ятницею, субота сама болєзні, (пристріту і т. п.) нема, неділя наступає, болєзнь (пристріт) отступає. Амінь» (с. Капустине).

— У вівторок, на третій день весілля у Середній Наддніпрянщині молода пекла пиріжки для батька – маленькі, складені по парі, кожна з яких зв’язувалася червоною ниткою і намазувалася зверху медом.

— Третій день Великодніх свят (вівторок) був поминальним днем на Бойківщині та Підгір’ї.

— Чоловікам «виливали віск» (для лікування, ворожіння) у чоловічі дні: Понеділок, Вівторок, Четвер.

Про Середу

— Середа сприймається як перехідний день: між минулим (неділею, понеділком, вівторком) і майбутнім (четвергом, п’ятницею, суботою).

— У західній традиції Середа присвячена Одіну / Вотану, тому Wednesday.

— У деяких місцевостях Середа, на яку припадає “рахманський Великдень”, зветься “Правою (праведною) Середою” . У цей день ламають березові гілки, приписуючи їм цілющі властивості.

— У Праву (переплавну) Середу звичайно йдуть на поля, де Священник править, щоб у літі було досить дощу.

— У деяких районах Волині середу після Трійці називають “Сухою” або “Градовою”. А десь із цього дня дозволено купатися у водоймах.

— Дітей, які народилися неживими та дуже часто снилися матерям, на Поліссі поминають у середу перед Великоднем – на порозі з’їдають несолений прісний хліб.

Про Четвер

— Колись українки розчісувались тільки у вівторок, четвер і суботу.

— Четвер – день із чоловічою семантикою.

— На 9-й та 10-й четвер після Великодня заклинали грозову хмару, щоб не била збіжжя і дала зібрати врожай.

— У дохристиянські часи Четвер у Європі присвячували богу-Громовику: Доннару, Св. Юрію (ототожнюють з Перуном) та Тору. До речі, в англ. мові Thursday – походить саме від його імені.

— У Четвер справляють Навський Великдень.

— Четвер перед Трійцею називається Семик.

Про святу П’ятницю

— Цей день колись мав найбільше заборон: прясти, прати і золити білизну, трусити сажу, пекти хліб, робити квашу, чесатися, мити rолову, мазати піч і припічок, співати пісень.

— Деякі вчені припускають, що у дохристиянські часи цей день був присвячений Богині. З часом її образ був спрощений і трансформувався у постать Параскеви П’ятниці.

— Параскеву П’ятницю вшановують 28 жовтня. На Черкащині святкування могло тривати й тиждень із веселими банкетами та бешкетами. Але кожна п’ятниця була важливою.

Про Суботу

— Колись цей день вважали останнім у тижні.

— Субота не має семантики статі, на відміну від Четверга та П’ятниці.

— День був пов’язаний зі вшануванням померлих дома (дідова субота, на масляному та зеленому тижні).

— У ніч із Суботи на неділю ворожили.

— Південні слов’яни вірили, що народжені в Суботу мали дар бачити покійних родичів та потойбічних істот, відганяти чуму.

— «Господи милостивий, святая субота, хто вищий єсть неба, хто кращий, ясніший єсть сонця, той мою бджолу у день і вночі до півночі урече. Чоловік буде йти – йому сльози потечуть, а мою бджолу всі уроки, пристріти минуть» – замовляння пасічників.

— Щосуботи і в свято худобу під-курювали і казали: «Як ся дим із свяченого зілля розходит, так би ся від мої корови чарівниця відійшла».

Про святу Неділю

— Саме слово походить з давніх часів і означає «не дълать» – нічого не робити.

— Неділя – день Сонця. У великодню неділю воно грає.

— За часів поширення християнства популярним був апокриф про святу Неділю, який ніби «листи щастя» із вайбера потрібно було під карою нещастя на 7 років поширювати.

— Цей апокриф у народній уяві створив легенди про святу Неділю, де вона контролює, щоб люди не працювали в її день. А порушників очікує смерть.

— За чеським повір’ям, якщо в Неділю після молодого місяця до сходу сонця з трьох разів новим ножем вирізати гілку ліщини і назвати її іменем одного з волхвів, то можна цієї паличкою шукати скарби.

— Освячені у вербну Неділю гілки мають цілющу силу.

— Колись Неділя була першим днем тижня.