blank

У Черкасах шукають родину для кота Кінга, який втратив око. Три місяці тому для нього знайшли родину, та згодом кота повернули у притулок. Як проходить адаптація Кінга та чому попередня родина відмовилася від нього, розповіла Суспільному керівниця благодійного фонду “Доброкіт” Яна Тябут.

Місце за кріслом, поряд з їжею — улюблений сховок кота Кінга, розповіла керівниця фонду Яна Тябут:

“Він потрапив до нас переляканим маленьким кошенятком. Було важко зрозуміти, як він себе поводить, як він реагує, тому що він боявся і дотиків, і взагалі кожного разу, коли до нього підходиш. Навіть і зараз, треба спочатку розмовляти, що це ти, щоб він не боявся, щоб він розумів, що ти з хорошими намірами до нього йдеш”.

Тут він оселився у травні, відтоді проходив лікування та адаптувався.

“Його дівчинка побачила на вулиці в прайді котів, абсолютно диких, і змогла його спіймати тільки через те, що в нього було травмоване одне око. І от вона якось правильно змогла підійти з цієї сторони, де він її не бачить, і просто його схопити і вже потім написати нам, просити про допомогу”.

Кінг має деформовані лапки та втратив око, попри це, розповіла Яна Тябут, росте бешкетником.

“Око він втратив, скоріше за все, що це була травма, але не виключається варіант якогось вірусу, який просто знищив це очко. Його трошки дратує цей капюшон, йому некомфортно, щоб він обмежує і поле зору його, і трішки він себе відчуває, можливо, незахищеним в ньому”.

Згодом для нього знайшли родину, але за три місяці господарі повернули Кінга до котоцентру.

“І це був великий стрес. Два тижні він просто сидів комочком, ховався і нічого не робив. Ми раділи тільки тому, що він їсть і ходить в туалет, тому що для котиків така зміна середовища, особливо, коли він там один жив, адаптувався під одне місце, в нього були свої іграшки, свій простір. І знову він потрапляє в натовп котів, різних по характеру, різних по темпераменту”.

За словами Яни Тябут, таке трапляється рідко, але для котів втрата дому має наслідки.

“Він почав какати в лежанку собаки. Важко сказати, що саме там відбулося, але точно можу сказати, що коти не будуть робити це просто так. Тобто якийсь або конфлікт, або якийсь запах, або хтось на його територію, можливо, зайшов без його дозволу”.

Після “укотовлення”, додала пані Яна, нових власників просять вчасно звертатись по допомогу.

“Ми завжди на зв’язку, ми завжди підкажемо і допоможемо в будь-якій ситуації. Найгірше, це приклад Кінга, що нам вчасно не повідомили про всі проблеми. Тобто не можна зателефонувати і сказати: ми вам веземо сьогодні, все, нам там щось не підходить, ми повертаємо. Ні, людина теж має брати участь і допомогти нам знайти хорошу родину, бо не завжди в нас є місце, куди забрати”.

Аби убезпечити тварину, підписують договір, розповіла керівниця фонду.

“Договір про дбайливе ставлення до тварини, тут є інформація не лише про нового власника, куди саме тваринка буде їхати на постійне місце проживання, але і інформація про тварину”.

Додала, що нині для Кінга, як і для інших котиків, продовжують шукати нову відповідальну та люблячу родину.