Вагітні жінки на 7-9 місяці, матері з маленькими дітьми, яким не більше 18 місяців, можуть звернутися до Обласного соціального центру матері та дитини, якщо потрапили у складні життєві обставини. Про це розповів очільник закладу Ярослав Перевіспа, інформує сайт Черкаської обласної ради.

Тут допоможуть доглядати за малечею та навчать бути відповідальною мамою.

Однак директор Центру також додає, що серед жінок, які до них звертаються, бувають і ті, хто постраждав від домашнього насильства. З ними обов’язково попрацюють психологи та працівники Центру й допомагають черкащанкам розпочати нове, безпечне життя.

– До нас зверталися жінки, щодо яких їхні співмешканці вчиняли насильство. Ми працювали з ними, пояснювали, що вони мають такі ж права, як і чоловіки, і ніхто не може їх кривдити. Зрештою, коли жінки перебували в нас деякий час і розуміли, що життя може бути спокійним і безпечним, то приймали для себе рішення будувати його далі самостійно і без «небезпечних партнерів», – додає керівник Центру.

Зауважимо, цього тижня Україна ратифікувала Стамбульську конвенцію, а Президент вже підписав відповідний Закон.

Конвенція встановлює кримінальну відповідальність за психологічне, фізичне насильство, переслідування, сексуальне насильство, зокрема зґвалтування, сексуальне домагання, примусовий шлюб, каліцтво жіночих геніталій, примусовий аборт та примусову стерилізацію.

За словами Ярослава Перевіспи, ратифікація цієї конвенції була дуже потрібна нашій державі, адже чимало кривдників, які вчиняють домашнє насильство, так і залишаються непокараними особливо тоді, коли такі випадки трапляються в маленьких населених пунктах.

– На це не звертають увагу. Найгірше, коли жорстокість сприймають за норму самі жертви. Тому ратифікація конвенції, а потім і внесення змін до відповідного законодавства справді допоможе притягти більше кривдників до відповідальності і загалом зменшити кількість таких злочинів, – додає він.

Експертка зі стратегічних комунікацій кампанії “За Стамбульську конвенцію” Марина Говорухіна у коментарі «ВВС Україна» виділила головні п’ять змін, які цей документ може принести нашій державі.

1. Раніше жертви домашнього насилля мали звертатися до різних фахівців – слідчих, лікарів, психологів, юристів. Не всі знали, які правильно себе вести з жертвами, а тепер їх навчатимуть.

– Держава має створити єдину установу, де людина може отримати комплексну підтримку в одному місці, й всі ці служби мають між собою координуватися, – пояснює Говорухіна.

Якби конвенція почала діяти ще до війни, багато людей, які постраждали від насилля російських військових, отримали б більш фахову допомогу, зазначає експертка.

2. Раніше жінкам не було куди йти від кривдника. Притулки, які існували, фінансували переважно громадські організації, і цього було замало.

– Тепер постраждалі повинні мати доступ до притулку в найближчому місті цілодобово і зможуть залишатися там з дітьми, – каже Говорухіна.

Ці притулки також має фінансувати держава. Норма – одне сімейне житло на 10 тисяч населення.

3. Зараз домашнє насилля розслідують лише тоді, якщо про нього заявить жертва. Але реалії такі, що жінки не завжди подавали заяви на своїх чоловіків. Або могли забрати її під тиском чоловіка.

Після ратифікації розслідуватимуться усі випадки, незалежно від того, хто про них заявив.

Якщо сусіди почують крики за дверима і викличуть поліцію, та має перевірити і реагувати, – пояснює Говорухіна.

4. До ратифікації жертви не могли вимагати грошей у кривдника – тепер з’явиться компенсація.

5. Раніше домашнє насильство в присутності дитини не вело до позбавлення батьківських прав, хіба що насильник вже був засуджений за умисні дії стосовно дитини.

– Тепер батьківські права можуть бути обмежені, якщо насильство відбулося в присутності дитини або стосовно неї -, – пояснює Говорухіна.