Один з найкрасивіших палаців Черкащини – садиба Даховських у селі Леськове Монастирищенського району нині перебуває в досить занедбаному стані. Палац руйнується і нині зкритий для відвідувачів (свого часу тут розміщувалась військова частина і палац досі перебуває у власності Міністерства оборони). Проте вже скоро це може змінитися. Садибу Даховських включено до президентської програми “Велика реставрація”, нині ведуться роботи над проектно-кошторисною документацією. Всього ж реставрація через великий об’єм роботи може зайняти 2 – 3 роки.

blank

Садиба у готичному та англійському стилі

“Сам палац будувався в кілька етапів, переважно в класичному готичному стилі. Будівництво зайнято майже 100 років. – розповідає директор Монастирищенського краєзнавчого музею Катерина Бульба. – На цеглинах досі можна побачити маркування Даховських, вони самі виготовляли цеглу”.

blank

blank

Сьогодні архітектурно-ландшафтна пам’ятка садиба Даховських займає 89 га землі. Окрім палацу, є ще комплекс приміщень, парк в англійському стилі, старі стайні, на річці, що протікає поряд, є так званий острів Кохання.

Всередині палацу було близько 20 залів для прийому гостей, зимовий сад, бібліотека. Останній власник Тадеуш Даховський був гарним наїздником, тому поряд з палацом була стайня.

“Тадеуш Даховський був прихильником здорового способу життя, зовсім не вживав алкоголю. Навіть в селі поряд збудував чайну, де пригощали чаєм, цукерками і печивом, аби й оточуючі призвичаювались до здорового способу життя”, – наводить цікавий факт Катерина Бульба і додає, що нині є живі нащадки Даховських, але вони проживають не в Україні та не мають претензій щодо спадку.

blank

Цікавий факт – Леськівський палац чи не єдиний, який не має свого… привида.

“Даховські були виховані в англійському стилі, не були романтиками. Тому цікавих історій кохання про них немає. Навіть острів Кохання побудували лише тому, що була така мода”, – зазначила Бульба.

Буремне 20-те століття

На початку революції Даховський емігрував за кордон.

“У революційні 1917-1918 роки селяни спробували пограбувати маєток, але в часи гетьмана Скоропадського Тадеуш Даховський повернувся і попросив жителів села зберегти маєток, пообіцявши побудувати фарфоровий завод, хоча цьому не судилося збутися”, – розповіла Катерина Бульба.

blank

blank

Останній власник повернувся на історичну батьківщину – до Польщі. Помер Даховський у 1951 році. Похований у Кракові.

У радянський час у садибі був будинок відпочинку для робітників Київського цукротресту, а влітку – піонерський табір.

У Катерини Бульби збереглися фото тих часів. Молоді відпочивальники на фоні палацу. Всі усміхнені, з гармошкою. Палац здалеку, через велику кількість статуй і клумб, нагадує кримські будинки відпочинку.

В роки війни Другої світової війни німці організували тут госпіталь. Опісля тут був санаторій, госпіталь для радянських військових, до 2000 років тут були військові склади.

Велика реставрація і військовий музей

Останні кілька років йде мова про відродження палацу. Наразі  Верховна Рада України розглядає можливість включення об’єкту до програми президента України “Велика реставрація”. Разом з Леськівським, на реставрацію очікують ще два палаци Черкащини – Корсунський та Тальнівський.

“Леськівський палац – це унікальна пам’ятка архітектури 19 століття в селі Леськове Монастирищенської територіальної громади. Він входить у ТОП-10 найкрасивіших замків та фортець України. – розповідає очільник Уманської (а до адмінреформи – Монастирищенської) РДА Ігор Миклащук. – Цьогоріч військові, на балансі яких цей об’єкт, вже повністю розчистили парк, і ми вже можемо наочно побачити залишки минулої величі. Зараз же ведуться роботи із включення цього об’єкту до програми Президента України “Велика реставрація”.

blank

Миклащук зазначає, що реставрація є надзвичайно дорогою в фінансовому плані, лише на виготовлення проектно-кошторисної документації підуть мільйони.

Про позитивні зміни говорить і Катерина Бульба.

“Зараз палац краще охороняється, сюди не пускають сторонніх. Крім того, влітку повирізали чагарники, якими був захаращений парк. Дуже хочу, аби палац відреставрували, щоб і мої внуки його побачили”, – зазначає жінка.

blank

Після реставрації найімовірніше на території садиби буде розташовано музей військової техніки. Сама реставрація триватиме щонайменше кілька років.

Наталя Писарева