Чим ближче до виборів, тим тяжче міському голові Черкас Анатолію Бондаренкові зібрати сесію міської ради. У значної кількості так званих «опозиційних» депутатів, як кажуть в народі, як не болячка, то сверблячка, тож вони засідання просто ігнорують. При чому не зважаючи, наскільки нагальними є питання, що включені до порядку денного. А якщо і приходять, то не підтримують ніяких питань, які пропонує мер. Тож і виходить, що місто останні місяці так і не змогло актуалізувати Генплан, через що страждають пересічні городяни, досі отримують бюджетну зарплату секретар міської ради Ярослав Нищик та заступниця мера Людмила Бордунос, які відмовились працювати на громаду, однак обранці їх так і не звільнили. І це лише вершина айсберга…

Утім, з усім депутатським корпусом у Анатолія Бондаренка від самого початку його каденції стосунки складались не просто. Чинний мер був змушений шукати компроміси з одним з найкорумпованіших за останні десятиліття складів міськради. Наявність дрібних партій та груп, велика кількість центрів впливу призвели до створення ситуації, коли багато депутатських груп почали диктувати Бондаренку кадрову політику та вимагати розподілу бюджету, відповідно до своїх інтересів.

Таким чином в міській раді з’явились люди, що ставали каталізаторами гучних скандалів у комунальній та бюджетній сферах. Та ж Бордунос, приміром, яку нині звинувачують у лобіюванні інтересів управлінця-монополіста «Нової якості», проти якого повстали пересічні жителі міста.

Та найзапекліше депутатські групи змагалися за вплив на бюджетний процес . Всі пам’ятають ситуацію з прийняттям минулорічного бюджету, коли певні депутати з більшості фактично перейшли на мову шантажу по відношенню до міського голови та його команди. Крім того, не варто забувати про так звану «земельну мафію» з депутатів «Самопомочі» та «Черкащан», яка сформувалася на базі земельної комісії міськради. Ці хлопці взагалі, кажуть, руку «за» піднімали лише після довгих і виснажливих для команди мера «переговорів» про власний «інтерес».

Як результат — низка скандалів із гальмуванням процесів виділення землі АТОвцями, лобіювання приватних «тем» та просування під виглядом ділянок для учасників АТО власного комерційного інтересу.

Чи міг Бондаренко блокувати роботу подібних угрупувань у раді? Адже рішення, навіть ті, за якими стоять корупційні інтереси депутатів, є законними, з огляду на юридичний бік їх підготовки? Ні. Рада – колегіальний орган, що приймає рішення, а мер може ветувати (не підписати) виключно ті, що суперечать діючому законодавству. Інакше сам має відповідати по закону. До того ж, моральний бік діяльності багатьох депутатів не підлягає оцінці в юридичній площині. Там є суто емоційні аспекти. Й інколи міського голову «проривало», коли він не стримував обурення. Однак змушений був домовлятись і передомовлятись, бо місто потребувало повноцінної роботи міської ради.

Варто нагадати, що глибокий конфлікт в міськраді виник ще в 2018 році. Але Бондаренко показав виключне вміння йти на компроміси заради розблокування розвитку міста, чим постійно шантажували його колеги по депутатському корпусу. Як результат компромісу  – жодного насправді фатального рішення міськрада таки не протягнула. Місто розвивалося і показувало одні з найкращих показників розвитку по країні. І тут справді всупереч старань багатьох обранців, хоч тепер перед виборами вони й повитягають все це на свої агітки.

І хоч нинішня каденція міського голови Бондаренка і міськради добігає завершення, мер намагається плідно попрацювати кожен день, спонукаючи до роботи і депкорпус. Проте той завзято опирається, бо для багатьох політичних сил у міськраді єдина можлива виборча риторика – вал критики проти Бондаренка. Щоб за цим огромом люди забули про їхню власну бездіяльність (чи діяльність злочинну) і проголосували знову.

Саме тому Бондаренко прийняв рішення дистанціонуватися від політичних сил, а залишатись мером для всіх черкащан. Він залишив лави «Батьківщини» та склав повноваження очільника обласної організації, які виконував протягом останніх 10 років. Ясна річ, бути мером міста – означає бути мером і для тих, хто голосував за нього, і для тих, хто голосує проти. Для цього і існує мистецтво досягати політичного компромісу. І будучи членом однієї, навіть найдемократичнішої партії тримати баланс набагато складніше. А протягом останніх 5 років, навіть маючи партійний мандат, Анатолій Бондаренко продемонстрував вміння заради інтересів громади балансувати у найскладніших політичних та економічних умовах. Напевне, саме тому багато черкащан називають його найкращим мером міста за всі часи незалежності. І мабуть, саме тому Бондаренко прийняв рішення позбутись будь-яких політичних гир та завести до міської ради не політиків, а міських господарників та управлінців, – щоб Черкаси показали приклад стрімкого розвитку.

Поліна Котова