Голова Аграрної партії України Віталій Скоцик – один із тих, кого називають новими обличчями в українській політиці. Колишній студент одного із американських університетів, а нині – доктор економічних наук, відомий у Європі науковець і політичний діяч, він між зустрічами з першими особами світової політики знаходить час і для жнив, цілими тижнями працюючи за штурвалом комбайна.
Днями нагода поспілкуватися з цією непересічною людиною випала фермерам Черкащини – на прохання місцевих аграріїв Віталій Євстафійович побував у Звенигородці, де зустрівся із журналістами, фермерами та іншими представниками аграрного бізнесу з довколишніх районів нашої області. Скористалися нагодою зустрітися з лідером українських аграріїв і ми, пише “Прочерк“.
Аграрна партія на шляху в парламент
– Віталію Євстафійовичу, сьогоднішня ситуація в українській політиці характеризується торжеством популізму…
– Я розумію, ви хочете запитати, чи, бува, не цим шляхом іде Аграрна партія. Моя відповідь – ні! Партії-популісти весь час щось обіцяють. Що, мовляв, зарплата у лікарів підніметься уп’ятеро, а пенсія у пенсіонерів – удесятеро. Ми ж нічого людям не обіцяємо. Ми пропонуємо серйозний експертний аналіз і програму дій.
Більше того, я б сказав, що більшість із членів нашої партії ніколи не думали йти в політику. Ми роками працювали на своїй роботі й сподівалися, що «професійні політики» зроблять усе як годиться. Тепер, зрозумівши, що цього не відбулося, ми мусимо відірватися від повсякденної праці для того, щоб самим стати політиками. Ми не хотіли, нас змусили.
– Ви прийшли в політику із досить серйозного бізнесу…
– Так, я працював на провідних управлінських посадах у великому бізнесі. Ще у 1990-х роках я привів в Україну велику іноземну компанію. Зізнаюся, зробити це було не набагато легше, ніж сьогодні, приміром, привести Аграрну партію в парламент. Сьогоднішня політика мені дуже нагадує бізнес 1990-х.
Але відтоді політика кращою не ставала, а бізнес – ставав. Сьогодні в бізнесі дуже рідко трапляється, щоб хтось когось «кинув», «розвів». Люди вибудували між собою стосунки розуміння і співпраці. Те саме відбудеться і в політиці. Але хтось має це зробити.
– Аграрна партія України наразі не входить до числа парламентських партій. Але амбіції потрапити до Верховної Ради, ви кажете, є?
– Прийшов час, коли люди, які працюють на землі, які творять економіку нашої держави, повинні брати на себе відповідальність і за політичну ситуацію в нашій країні. Саме тому три з половиною роки тому ми розпочали інтенсивну роботу з тою метою, щоб аграрії прийшли до влади в загальнонаціональному масштабі. Спочатку ми в дуже непростій конкурентній боротьбі з парламентськими партіями ввійшли до трійки політичних лідерів на місцевих виборах. Із жовтня 2015 року, коли ми вперше взяли участь у місцевих виборах, рейтинг Аграрної партії зріс з 6,9 до 15 відсотків. Сьогодні наша політична сила представлена в місцевих радах понад 5 тисячами депутатів.
Що дуже важливо, Аграрна партія має абсолютно рівномірну підтримку в різних частинах нашої держави. Рейтинги, які були опубліковані днями, говорять, що якби вибори відбулися зараз, ми потрапили б до п’ятірки партій, які проходять до парламенту – маємо рейтинг 7,9 відсотків. Для багатьох це стало величезною несподіванкою, адже, як правило, статистики працюють із жителями населених пунктів з населенням більше 100 тисяч. Натомість, людей, які живуть у маленьких містах, селищах і селах, донедавна, по-суті, ніхто не запитував про їхні симпатії.
– Як будуватимете стосунки з іншими партіями в новому парламенті?
– Аграрна партія повинна стати основою коаліції в парламенті нового скликання. Ми не прагнемо домінування в законодавчому органі. Ми бачимо, що сьогодні в нашій країні з’являються паростки інших ідеологічних партій, які незабаром створять нам справжню конкуренцію. І це дуже добре, адже без конкуренції демократія неможлива.
– Якщо ви потрапляєте у парламент, які ваші подальші дії?
– Сьогодні, за оцінками Комітету виборців України, дві третини законопроектів, які розглядає Верховна Рада, нікчемні – непідготовлені, не здатні принести користь українському народові. Це говорить про те, що парламент нині наповнений популістами – людьми, які прийшли у Верховну Раду для того, щоб захищати свої бізнеси або відстоювати інтереси тих фінансово-олігархічних груп, які їх фінансували. Наразі в парламенті немає політичних сил, які мали б свою власну ідеологію і відстоювали б інтереси народу. Тому ми повинні вже зараз вести активну підготовку до парламентських і президентських виборів.
– Отже, що ви будете ініціювати у Верховній Раді передусім?
– Сьогодні 30 відсотків громад України пройшли «децентралізацію». Але ми бачимо, що це – ймовірніше бутафорія, ніж реальна децентралізація. Середня об’єднана громада складається з 8 тисяч 900 людей, а економічно самостійна громада, як показують розрахунки, має складатися не менше ніж із 16–18 тисяч. Як наслідок, 70 відсотків новостворених ОТГ є економічно несамодостатніми. Тому після приходу до Верховної Ради разом з низкою інших важливих питань ми повинні швидко ініціювати перепис населення, проведення паспортизації всіх населених пунктів, визначитися з економічно ефективними адміністративно-територіальними одиницями. Потрібно ухвалити рішення про те, яким має бути адміністративно-територіальний устрій, закріпити це в законі, ухвалити закон про службу в органах місцевого самоврядування. Тому що сьогодні державної системи управління в нашій країні фактично немає.
– Для будь-якої політичної боротьби потрібне суттєве фінансування. Отже, хто фінансує Аграрну партію?
– Ми фінансуємо самі себе. У політичних партій нашої держави є система обов’язкової фінансової звітності. Існує 6 парламентських партій, які отримують державне фінансування (а це – велетенські цифри, більше 500 мільйонів гривень щороку). І є позапарламентські партії, які такого фінансування не отримують. Ми, ще не будучи в парламенті, працюємо за рахунок членських внесків і внесків господарств підприємців, які входять до Аграрної партії. Торік ми зібрали майже 17 мільйонів гривень, із яких 6,4 мільйона – членські внески партійців. Це – рекорд серед усіх політичних сил України.
Як зробити Україну мирною і заможною
– Ключовим питанням до будь-якого політика України сьогодні є питання миру. Як Ви плануєте досягти завершення війни в Україні?
– У цьому процесі необхідно зробити декілька речей. Передусім – показати людям на окупованих територіях, що ми робимо конструктивні кроки на підконтрольних Україні територіях. Повинні запрацювати Донецька і Луганська ради. Для цього потрібно провести вибори до цих представницьких органів, при цьому залишивши місця для тих, хто після деокупції буде туди дообраний.
Друге, що потрібно зробити, – разом із нашими західними партерами сідати за стіл переговорів із країною-агресором. Ми мусимо це робити, якщо хочемо досягти миру. На жаль, ніхто з політиків, які сьогодні входять до ТОП-20 політикуму України, не мають одночасно і достатнього рівня підтримки на Заході, і доступу до переговорів із Росією. Я минулого тижня зустрічався з президентом Європейської народної партії Джозефом Доулом. Днями зустрічаюся з президентом Франції Еммануелем Макроном. Я двічі відвідував Вашингтон тільки цьогоріч. Упевнений, що можу посадити за стіл переговорів усі ті сторони, які можуть допомогти розв’язанню питання миру в Україні.
Наступним кроком обов’язково мають стати «блакитні каски» – миротворці ООН. Саме ми запропонували цю ініціативу, яку сьогодні активно рухають уперед інші політики.
– У центрі уваги Аграрної партії тривалий час було продовження мораторію на торгівлю землею сільськогосподарського призначення. Чи не час від нього відмовлятися?
– Земля є основою економіки нашої держави. Іноді землю порівнюють із житлом, яке ми купляємо і продаємо. Але це не так. Земля – це основний національний ресурс нашої держави.
Нам потрібно завершувати земельну реформу. Ми є абсолютним рекордсменом у світі по незавершеності земельної реформи – тягнемо аж 27 років. Але дуже прикро, що із 12 кроків з підготовки до завершення земельної реформи, передбачених підписаною в 2014 році парламентською коаліційною угодою, ми пройшли тільки 3. І при цьому 56 депутатів замість того, щоб виконати коаліційну угоду в повному обсязі, подають до Конституційного суду подання про визнання мораторію на торгівлю землею неконституційною.
Що ми маємо на сьогодні? За роки незалежності ми ніколи не проводили інвентаризацію наших земель. Земля має різне призначення – десь можна сіяти, а десь – тільки садити ліс. Тож треба чітко розбиратися, в якому вона стані. Цього не зроблено. Більше того, сьогодні можна було б купити земельний сертифікат, а, виїхавши на місце, з’ясувати що твоя «земельна ділянка» на озері, на дорозі, в лісосмузі… Ось у такому стані наша «інвентаризація».
Але немає не тільки інвентаризації. Немає також розмежування земель державної, приватної, комунальної власності. Близько 19 мільйонів гектарів землі сьогодні належать державі, а отже перебувають у руках корумпованих чиновників. Накласти руки на ці землі – найлегше.
Оцінку землі не проведено. Державний земельний кадастр наповнений від сили на 30 відсотків. А із тих ділянок, що внесені, більше третини мають на папері більше одного власника. Ви уявляєте, що буде, якщо ці люди почнуть забирати свою землю, щоб продати?
Через це, коли Уряд ще до завершення виконання передбаченого в коаліційній угоді, сказав, що треба просто починати торгувати землею, ми відповіли: ні!
У квітні-травні минулого року ми мобілізувалися, зібрали 3 мільйони 800 тисяч підписів проти впровадження дикого ринку землі. Ми провели найбільший із 2004 року однопартійний страйк під стінами Верховної Ради України – 30 тисяч людей! І ми передали депутатам нашу стратегію проведення земельної реформи, яка складається з 16 кроків і 7 законопроектів, які дали б можливість дійсно завершити земельну реформу.
Тоді в парламенті нас назвали «популістами» і сказали, що з нами нема про що говорити, бо Міжнародний валютний фонд наполягає на скасуванні мораторію.
– А він наполягає?
– Уже ні. Ми зустрілися з представниками МВФ в Україні, я кілька разів злітав у Вашингтон і задав спеціалістам Міжнародного валютного фонду просте запитання: «Ви хочете бути співучасниками того, щоб в українців вкрали землю, як колись вкрали промисловість?» Вони запитали, про що мова. Я пояснив: інвентаризації не проведено, розмежування не проведено, оцінки не проведено, земельний кадастр не зроблений. Вони здивувалися: «Як так? А нас запевняли, що все це виконано на сто відсотків!» А я відказав: «Будь ласка, уточніть, тому що ця влада бреше і українцям, і вам». І коли фахівці МВФ торік у червні уточнили, в липні зняли питання земельної реформи із вимог до України.
Завершення земельної реформи стане одним із багатьох завдань Аграрної партії, коли вона після виборів увійде в українську владу.
– Існує думка, що Аграрна партія – це політична сила, орієнтована винятково на сільгоспвиробників. А що ви можете запропонувати містянам?
– Із 5 тисяч депутатів, які ми маємо у місцевих радах, близько чверті працюють на землі, а решта – представники всіх прошарків нашого населення. Під час двох останніх хвиль виборів до ОТГ в лавах Аграрної партії було найбільше… кого б ви думали? Лікарів! Лікарі зрозуміли, що якщо вони самі не візьмуться за реформу охорони здоров’я, то врешті в них не залишиться лікарень. Сьогодні лікарі, учителі, інженери, фермери пішли в політику.
Що ми даємо місту? Зверніть увагу: одне нове робоче місце, створене в селі, дає 12 новостворених робочих місць у місті. На селі ми вирощуємо сільськогосподарські культури, а в місті їх переробляємо. У місті – дистрибуція, маркетинг, ІТ. Якщо ми маємо молокозаводи, цукрозаводи, заводи з виробництва харчових продуктів, ми реально даємо ожити містам усієї нашої країни. Іншого інструменту для того, щоб підняти міста, ми наразі не маємо.
Завдання української економіки сьогодні – продавати за кордон не сировину, а готовий продукт. Переформатувати сировинну економіку в економіку з глибинною переробкою. Ми підрахували, що це можна реально зробити за 2 – 3 роки. Будівництво переробних заводів в Україні дасть можливість створити 2,5 мільйона нових робочих місць з середньою зарплатою в 500 євро. Це допоможе повернути наших заробітчан з-за кордону, де сьогодні українці отримують зарплату в середньому 700 євро.
При цьому наша партія має класну назву – Аграрна. Ми, українці, всі генетично вийшли з землі. І ми й сьогодні живемо «з неї».
Стратегія швидких реформ
– Так чи інакше ви повертаєтеся аграрних питань. А чи готова ваша партія, ввійшовши в парламент, до розв’язання інших (неаграрних) проблем, які стоять перед державою?
– Ми усвідомлюємо, що після приходу до влади маємо провести необхідні зміни в державі дуже швидко, адже період післявиборчої довіри з боку людей до нас триватиме близько року.
У Аграрній партії сьогодні діє 27 внутрішніх рад, у яких фахівці аналізують різні сфери життя українців і формують політику партії після її приходу до влади. Першою ми створили раду з охорони здоров’я (її очолив президент Академії медичних наук Віталій Цимбалюк). Другою утворено раду з питань енергетики та житлово-комунального господарства (її очолив колишній міністр енергетики Іван Плачков). Третьою ми створили раду з промисловості і підприємництва (на чолі з колишнім міністром промислової політики Володимиром Шандрою)… Тобто, ми збираємо тих людей, які здатні реально проаналізувати, що з нами відбулося за 27 років незалежності в усіх напрямках економіки і життя країни, і що ми можемо зробити за перші 5 років роботи у Верховній Раді.
Перехід від сировинної економіки до економіки з глибокою переробкою стосується не тільки аграрного сектору. Йдеться про переробку будь-якої сировини. Створивши нову економіку, ми отримуємо додаткову додану вартість а отже – і реальне наповнення державного бюджету. А від того ми можемо змінювати і медицину, і освіту, і культуру.
– Конкретизуйте, будь ласка, яким чином, на вашу думку, можна здійснити трансформацію української економіки, щоб вивести її з кризи.
– Перше – це подолання корупції. Друге – захист приватної власності і запровадження судової системи, якій реально довіряв би український народ. Третє – створення прозорої системи оподаткування, розрахованої не на один рік, а на довгий час. Четверте – запровадження фінансових інструментів, щоб бізнес різного рівня міг створювати довготривалі виробничі процеси, і в першу чергу в переробній галузі. П’яте – будівництво сучасної дорожньої інфраструктури.
– Чи не планує Аграрна партія разом із іншими опозиційними політичними силами висунути єдиного кандидата у Президенти України?
– Ми розглядаємо свою партію як об’єднавчу платформу. Ми – абсолютно самодостатні. Нам не потрібно від когось якоїсь допомоги. Якщо інші політичні сили вважають, що їм слід приєднатися до того, що ми робимо, і вони мають реальні структури на місцях, а не одного-двох фейкових «політиків», які крутяться на екранах телебачення, ми готові розглядати їх як партнерів.
Ще раз наголошую, ми – самодостатні, ми будемо делегувати своїх представників на всі найвищі посади в нашій державі. Отже, в Аграрної партії буде свій кандидат у Президенти. Хто ним стане – ми вирішимо цієї осені.
– Завдання, які Аграрна партія ставить перед собою, надто скромними не назвеш.
– Вони дуже амбітні! Коли ми, аграрії, заходимо в поле сіяти, то ставимо собі завдання отримати гідний урожай. Так само, заходячи в політику у 2014 році, ми безумовно розраховували на те, що будемо перемагати. Що ввійдемо у місцеві ради. Сьогодні ми розраховуємо мати у Верховній Раді не менше 30 відсотків депутатських місць й здійснити у нашій державі дуже суттєві перетворення. Якщо нам з якихось причин не вдасться заплановане (а я впевнений, що досягти своїх цілей нам удасться), то Україна має дуже великий ризик втратити державність. Адже ми сьогодні бачимо, як відбувається підготовка до виборів: українців ділять по релігійному, по мовному принципу, визначаються, хто представлятиме схід, а хто захід. Ті, хто так робить, нам не друзі і не партнери. Гасло Агарної партії – «Аграрії єднають Україну!»
– На останок – особисте запитання. Ввійшовши у влади, ви й далі у жнива сідатимете за штурвал комбайну?
– Комбайн для мене – це величезне джерело енергетики. Хтось шукає для себе наснагу в горах, хтось у морі. А я шукаю в полі. От учора я збирав ріпак, який ріс 12 місяців. Рік! Сонце, вода, ґрунт. Скільки праці людей у це вкладено! А ти сідаєш за штурвал і піднімаєш усю цю енергію природи і людських зусиль… Над комбайном куриться не пил – це все те, що нагромаджене в землі за рік! За два-три тижні збиральних робіт я напитуюся цією енергетикою для роботи в політиці. Адже це дуже непросто – виходити до людей, особливо в Україні, де, на відміну від деяких наших сусідів, ніхто не стоїть на вході й не запитує, хто прийшов і для чого. Не так багато політиків із тих, хто сьогодні виступає по телебаченню, можуть прийти у зал і спілкуватися з людьми. Тому для мене збір урожаю – велика річ. І незалежно від того, ким я працюю чи працюватиму, я в цей період часу буду в полі.
Разом із Віталієм Скоциком участь у спілкуванні з аграріями взяли участь лідер Черкаської обласної організації Аграрної партії України Віктор Полозов і лідер міської партійної організації Черкас Інна Лук’янець.
Віктор Полозов, політик, підприємець, меценат:
– Амбітні завдання, які ставить перед собою наша політична сила, я переконаний, цілком досяжні. Секрет простий: Аграрна партія об’єднала у своїх лавах людей, які вміють досягати поставлених перед собою завдань. З іншого боку, я відчуваю підтримку людей. Зустрівшись із фермерами Звенигородщини та інших районів нашої області, я ще раз переконався, що люди не хочуть миритися з тим хаосом, у якому сьогодні живуть українці, і дійсно готові до змін. Але звенигородці не знають, яким шляхом їм рухатися, щоб досягти позитивного результату. Впевнений, що місцева громада зрозуміє, що в нашій державі є лідер, який зуміє вивести Україну з економічної скрути. Український народ гідний жити в щасливій і багатій країні.
Інна Кукуленко-Лук’янець, доктор психологічних наук:
– Сьогодні Аграрна партія розпочинає роботу в містах – і це є для нас досить новим досвідом. Але ми прагнемо до того, щоб об’єднати всі пласти населення, ефективно працювати для містян, розв’язувати їхні актуальні проблеми, пов’язані з комунальним комплексом, освітою, медициною, соціальною сферою. На сьогоднішній день Аграрна партія – одна із потужних справді ідеологічних партій, яка готова спиратися у своїй діяльності на фахівців у різних галузях життя людей. Це дуже неправильно, що в міській раді Черкас представлені люди, які поза політикою незрозуміло чим займаються. Як результат – депутати лобіюють свої дрібні інтереси, домагаються встановлення в місті нових і нових яток і ларьків. Сподіваємося, нам удасться привести у міську раду справжніх фахівців у важливих для міста сфер: медицині, освіті, підприємництві. Тільки тоді можна говорити про позитивний розвиток міста.
КОМЕНТАРІ