Що для нас вишиванка? Спадок від бабці? Роздобутий у колекціонерів вінтаж? Спогад з кічевої шкільної лінійки? Елемент сучасного дизайну? Чи гордий дорослий вибір? Своєю думкою у День вишиванки поділилась зіркова черкащанка, письменниця Ірена Карпа.


“Вишиванку не можна носити під примусом. Так само як не можна примусово любити чи перейти на українську мову. В вишиванці є тонка грань між тим, що кіч, і тим, що смак. А може і не тонка – варто просто хоч трохи петрати у традиційних кольорах та орнаментах. Слобожанщину одна, Гуцульщина інша.

Яскраві кольори українського вбрання – це завжди спротив мороку і смерті. Іх у нашій історії щедро несли сусіди, особливо з північно-східного боку. В неділю – сорочина біла. Мальви під хатою. Ластівки в стрісі. Намисто на шиї, що часто коштувало як пара волів. Вмиті обличчя, побілені хатки, любов до свого.

Це вишито в нас так глибоко, що сьогодні солдати, де можуть, садять собі городину коло окопів. В дітей, що вийшли з бомбосховищ, помиті голови. Жінки обирають собі сукні на перемогу, бо краса – це теж зброя, вона про нескореність і оптимізм. В когось ці сукня неодмінно буде вишитою.

Вишиванки в голод вимінювали на їжу. Моя прабаба з Київщини несла сорочки на Захід України, де могла виміняти їх на харчі. Може, навіть у моєї іншої прабаби, по татовій лінії. А значить, виміняти і моє життя за багато років по тому.

В мене досі є сорочка Баби Ірени, татової мами. Вона тонка, тканина подібна на шовк, делікатну вишивку сьогодні назвали б мінімалізмом. Землі, де її вишили – сьогодні під Польщею. Сорочка – ровесниця операції «Вісла». Пережила прихід совітів, пережила прихід німців. Всі вони обіцяли волю Україні. Всі виявлись віроломними.

Волю ми здобули не завдяки, а наперекір. Здобуваємо. Знову і знову.

Колекція нових дизайнерських сорочок, переосмислених чи ідеально зреплікованих із музейних оригіналів, лежить у мене вдома в скрині. Це мій скарб. Я його бережу для дітей. А ще це свідчення того, що ця традиція може пережити все. Війни, голодомори, репресії. Всі-всі спроби знищити нас як автентичний народ. Вишивка пережила і переживе усіх потвор. Як і наші пісні, десь явно в ній зашиті. Кимось призабуті, кимось лише вивчені, але зараз, в умовах війни, віднайдені і підставлені світлу.

Ну бо це – Сила. І це – Ми.

З Днем Вишиванки, вільні люди.” – написала зірка на Фейсбуці.