На останній сесії обласної ради почила в бозі фракція БПП. Перед цим депутати-ББПешники якось невиразно і з потугами намагалися пояснити громадськості, що фракція призупиняє існування, бо ж ББП тепер уже не ББП, а називається по-новому «Європейська солідарність»… Так ніби не можна було відразу проголосити себе «європейськими солідарниками»…

Та останнє сесійне зібрання чітко показало, що вчорашні «воїни» Петра Порошенка і не думали перейменовуватися, а прийняли чітке рішення піти у вільне плавання та дружно гепнули молотками, заганяючи цвяхи у домовину і партії колишнього президента, і, відповідно, депутатської фракції…

І що найцікавіше ніхто й не звернув особливої уваги на цю доволі непересічну подію, – ні депутатський корпус облради, ні політичні сили області, ні громадськість. Так ніби на кожній сесії робить собі політичне харакірі депутатська група товаришів, які ще донедавна представляли керівну і спрямовуючу пропрезидентську силу. Ще рік тому ці «товариші» били себе в груди, доводячи, хто з них більше любить Петра Олексійовича та його велику і непереможну партію. Сьогодні ж жоден із депутатів вчорашніх ББПешників не знайшов жодного доброго слова ні про свого патрона, ні про його політичну силу. Не пустив скупу чоловічу сльозу наш набожний Олександр Вельбівець, який саме завдяки отій ББП і президенту Порошенку став у 2015 році головою облради, а пізніше восени 2018 – губернатором Черкащини. Не прислали хоча б пару квіточок і колишні очільники ОДА, які за президентства Порошенка більше чотирьох років владарювали в області, і багато з яких, до речі, входили у виборчий список ББП до обласної ради. Мали б винести до трибуни величний вінок панове Омаргалієв і Яріш, адже перший якраз очолював партійну фракцію ББП кілька років поспіль та ще й обіймав при Порошенкові крісло заступника голови ОДА. Ну, а Анатолій Яріш, будучи депутатом облради від цієї ж ББП, паралельно очолював «столичну» Черкаську РДА. В такий урочистий день поскупилися на телеграму співчуття до депутатів облради багаторічні очільники обласної та міської організації ББП Сергій Кудактін та Сергій Рубан. Так що проводи ББП в облраді пройшли якось напрочуд тихо і непомітно…

Ми ж у черговий раз переконалися, що за усталеною українською традицією у провладну партію, як і в народні обранці від неї, найчастіше пролазять класичні пристосуванці і, м’яко кажучи, не дуже моральні типчики. Щоб бути при владному кориті, вони готові служити хоч Сталіну, хоч Гітлеру, або ж учора – Порошенку чи нині – Зеленському…

Цікаво, що чимала група депутатів-експорошенківців не просто пішли у вільне плавання, а відразу створили депутатську групу «Шевченків край». Кажуть, що назва цієї групи не стільки стосувалася Тараса Григоровича, а більше новоявленого губернатора Ігоря Шевченка. І на перспективу мала переродитися у групу на підтримку нинішнього президента Зеленського, можливо навіть перейменуватися в «Слугу народу»… До речі, очолив цю групу політичних перевертнів один із найдосвідченіших із них – Микола Овчаренко. Цей діяч відомий своїми політичними кульбітами із часів помаранчевої влади, обійнявши тоді посаду заступника губернатора Олександра Черевка, хоча не був помічений на революційних майданах. Потім уже за панування януковичів-тулубів непогано розвивав свій бізнес під патронатом Партії Регіонів. Коли до влади прийшов Петро Порошенко, наш герой затесався у виборчі списки БПП до облради. До того ж, його син Сергій Овчаренко пізніше застрибнув у крісло заступника голови ОДА. Тепер же Микола Овчаренко почав швиденько перефарбовуватися під кольори ЗЕ-команди, готуючись просочитись в обойму до нового президента і губернатора через зліплену нашвидкуруч групу «Шевченків край». Як ми зазначали, із кагалою таких же, як він товаришів…

Та от не склалося, бо саме в ці доленосні для запроданців Порошенка дні, відбулася чергова зміна голови ОДА. Тож «Шевченків край» дещо підупав в ентузіазмі та на якусь коротку мить деморалізувався. Утім, знаючи напористий характер таких корито-пристосуванців, можна спрогнозувати, що вони ще покажуть свій високий клас лизання і підлабузництва…

Чи не про таких «таваріщей» ще за часів радянсько-комуністичної влади наш народ склав веселу частівку (мовою оригіналу):

Удивили мы Европу,

Покорили высоту, –

Много лет лизали ж…пу,

Оказалось, что не ту…

Но народ не унывает,

Гордо смотрим мы вперед.

Скоро партия родная

Нам другую подберет…

Нині керівна і спрямовуюча посадила в крісло губернатора Романа Боднара. І вже чується під ОДА та в приймальні голови ляскання язиками і прицмокування губами…