В інтерв’ю з членом ради обласної організації ВО «ЧЕРКАЩАНИ», ексочільником Черкаської ОДА (2014–2018) Юрієм Ткаченком – про перспективи розбудови місцевих підприємств, здобутки децентралізації, чесність із собою та перед виборцями розповідає “Нова Доба”.

– В основі діяльності ВО «ЧЕРКАЩАНИ» – людиноцентризм. Що для вас головне в ідеології цієї політичної партії?

– Для мене важливо, що це – об’єднання людей, які знані на Черкащині конкретними справами й мають визнання людей. Звісно, що головною ідеєю створення місцевого осередку ВО «ЧЕРКАЩАНИ» є децентралізація.

Мені близька ця тема, адже я був очільником облдержадміністрації. Тоді довелося переконувати працювати з громадами, з людьми і пояснювати, для чого це потрібно. Почали дискусію з сільгосптоваровиробниками й виникла така ідея: на Черкащині має бути місцева партія, що могла б узятися саме за головні принципи децентралізації. Головне – об’єднати людей, які могли би впливати якраз на розвиток нашої області, конкретного району, міста, селища або села.

На виборах 2015 року ніхто в це не вірив. Але коли ВО «ЧЕРКАЩАНИ» зайняли друге місце після провладної партії, стало зрозуміло, що люди довіряють саме тим, хто робить конкретні справи на місцях. Сьогодні громади отримали ресурси й можливості. Тому я певен, що вирішувати долю розвитку краю мають саме ті, хто сплачує податки, хто навчає, лікує, загалом дбає про людей.

– І досі є багато незадоволених реформою децентралізації, а дехто пишається цим. То чи все вдалося так, як хотілося б?

– Нині в питанні децентралізації влада виходить на фінішну пряму, і саме з цими виборами має бути сформована основа оновленої системи. Я вважаю, що таки відбулася певна еволюція. Як і в будь-якій справі: не попливеш, поки не станеш на воду.

Згадаймо Білозірську ОТГ – це перша громада, створена в Україні. І як зачинатель отримала більше бонусів, зараз уже пішла далеко вперед. Це своєрідний забіг: у створеному конкурентному середовищі першим робиш крок – і вже попереду. І тепер у Білозір’ї вже не тільки дороги стелять самостійно, а й опікуються соціальною сферою, зокрема будують житло для працівників. А це дуже важливо зараз, особливо для села, де бракує фахівців, – люди виїздять, бо немає роботи й можливостей, що їх могла б надавати громада…

Хочу зазначити, що реформування ніколи не було лише вимогою: усі підприємства, до яких я причетний, першими робили ці кроки. Ми власним прикладом показували, як допомагаємо і створюємо необхідні умови.

Візьмімо до прикладу й Золотоношу та Золотоніський район, де багато особистостей, які працюють разом із нами. У місті всі знають Владислава Кулініча, директора маслоробного комбінату, який створив підприємство за європейськими стандартами й системно збільшує його потужність. Ця  людина, зокрема, без вагань і помпезності вже давно допомагає нашим військовослужбовцям і створює для них комфортні умови.

Один із тих, хто свого часу створював район, – Борис Євмина, який невтомно працював. Він і сьогодні дбає, переймається багатьма проблемами, критично ставиться до тих процесів, що загалом відбуваються у владі.

Ми співпрацюємо з директорами шкіл, які нас розуміють, – Любов’ю Денисюк, Оленою Вертипорох, Олександром Пузєєвим. Освітяни Золотоноші і району одними з перших долучилися до впровадження нововведень: почали створювати інноваційні школи з сучасними кабінетами фізики, хімії, біології, робототехеніки; взялися за STEM-освіту, що допомагає по-сучасному подати для учнів освітній матеріал.

Гідний поваги й Олексій Дробязко – волонтер, який постійно підтримує військовиків і якому небайдужі проблеми міста. Спільно з Олексієм нам вдалося облаштувати освітлення багатьох міських приміщень.

Пишаємося співпрацею з Заслуженою лікаркою України Світланою Журбою, яка з дня заснування очолює обласний кардіологічний центр. Він є гордістю Черкащини, адже входить у п’ятірку найкращих закладів такого типу в Україні.

Показовий і приклад змін у Золотоніській лікарні, де саме триває створення закладу нового типу з сучасними технологіями. Свого часу я запропонував ідею її реформувати. Сьогодні, як на мене, це – одна з найкращих реорганізованих медустанов. У цьому нам допомагали, зокрема, й товаровиробники, і район, і народні депутати.

Тому я вважаю, що децентралізація дала поштовх і відповідні можливості. І впевнений, що ці вибори дуже актуальні: до влади мають прийти люди, які мають бачення змін і розвитку конкретного міста, села чи селища.

– Деякі політичні партії виголошують такі популістські заклики, якими обіцяють зберегти в кожному селі і школу, і ФАП. Що обіцяє ВО «ЧЕРКАЩАНИ»? Чи є якісь категоричні запевнення?

– Я звик завжди говорити правду людям, бо коли один раз збрешеш – більше тобі не довірятимуть. Не раз нарікали на мій перспективний план об’єднаних територіальних громад, мовляв, не дамо закрити школу, тут наші онуки… І бідкалися: щоразу влада обіцяла й дороги, і соціальні блага – та всі обманювали.

Будьмо відверті: ви б хотіли, щоб ваші діти вступили до інституту чи університету? А зможуть тільки тоді, коли здобудуть гарну освіту. Не в усіх закладах маємо належний рівень якості освіти – це, зокрема, показують результати ЗНО. А коли в деяких школах один учитель викладає чи не всі предмети – про який рівень освіти можна говорити? Але ж від цього залежатиме майбутнє дитини.

Або ж коли вам потрібна медична допомога, до кого ви звернетеся? Певно, що довірите своє здоров’я й життя найкращому лікареві. А деякі медзаклади сьогодні просто пустують, хоч на утримання витрачають гроші. Треба дивитися правді в вічі, але при цьому зорганізувати належну роботу й забезпечити жителів необхідними можливостями й умовами.

Не треба говорити неправду, бо сьогодні в цілому змінився світ. Технології змушують людей покидати села і їхати до міст. Так, це величезна проблема, яку має вирішувати, зокрема, й місцева влада, й тутешні люди.

Я веду до того, що соціальні послуги можливі там, де є певна концентрація фахівців. Але цих фахівців ще треба створити.

До речі, за це ми взялися тоді, коли виникло питання щодо підготовки лікарів або середнього медичного персоналу. Хочу подякувати керівникові Черкаської медичної академії: коли коледж отримав підвищений статус, мова йшла про те, щоб готувати сімейних лікарів, профільних фахівців тощо. І от сьогодні Черкащина має таку можливість.

Те саме стосується і вчителів. З розвитком STEM-освіти ми створили сучасну базу навчання саме молодих фахівців. І з огляду на це – окрема подяка колективу ЧНУ імені Б. Хмельницького й ректору, який поставився до справи відповідально, і за цей час підготували сотні спеціалістів для роботи в селі в сучасних умовах.

Тобто ми вже маємо більші можливості. Головне сьогодні для нової влади – проаналізувати, що ми хочемо бачити на Черкащині. Але не обманювати людей словами про те, що не дозволимо закрити школи й лікарні.

Коли говорити про популізм, то я вважаю, що «велика політика» провадиться «нагорі». Тут же, на Черкащині, існують звичайні проблеми, що їх має вирішувати господарник – людина, обрана громадою в органи місцевого самоврядування. Тобто треба сформувати дієве середовище, в якому всі люди братимуть активну участь. І найперші завдання місцевої влади – забезпечити елементарні належні умови для життя.

– Треба готуватися й до того, що звільнятимуться площі районних лікарень, амбулаторій. Чи не стоятимуть вони пусткою?

– Ми маємо чимало програм, за якими допомагаємо в тих населених пунктах, де розміщені підприємства. Це, зокрема, й елементарна допомога жителям у прогортанні снігу, ремонтуванні доріг, матеріальному забезпеченні, лікуванні – бо люди часом не мають ніяких умов для існування.

Так само допомагаємо військовикам – свого часу підприємство вклало гроші і збудувало майданчик у Золотоніській військовій частині.

Коли до Бубнівської Слобідки переселився лікар з окупованих територій, ми одразу створили належні умови: зробили ремонт в амбулаторії, забезпечили житлом. Натомість село задоволене, бо має не фельдшера, а цілого лікаря. Такі речі і є конкретною турботою про добробут людей.

У селах багато самотніх літніх людей: діти роз’їхалися, і старенькі лишаються одинокими. А як їм прожити? Виникає потреба у створенні геріатричного пансіонату.

Це кілька прикладів. Так от, коли виникає питання, що робити з будівлями, які пустують, важливо створити ефективний механізм, зважаючи на найбільші проблеми громади. І до таких змін мають долучатися місцеві підприємства. Адже бізнес – це гроші, немає прибутку – немає розвитку, заробітної плати, податків… Тому тут питання в тому, щоб скооперуватися, забезпечити поступ і створення робочих місць.

І я впевнений, що саме такі, як ВО «ЧЕРКАЩАНИ», – небайдужі люди, які в змозі вирішити ці проблеми. І ми працюватимемо над конкретними справами.

– Відомо, що раніше Золотоніщина, та й усе Лівобережжя, були чи не найпотужніші в економічному плані. Яка зараз перспектива такого розвитку?

– Безумовно, економічне питання вкрай важливе. Аби створити соціальні умови, треба, щоб працювала економіка. А для цього потрібні підприємства, що сплачують податки – причому саме там, де вони розташовані, а не в Києві чи деінде (бо є, на жаль, і такі). Тому одна з наших умов – щоб наші підприємства були зареєстровані на Черкащині й поповнювали місцевий бюджет.

Зараз маємо багато планів. Наразі розвиваємо овочівництво – цим займається, зокрема, підприємство СТОВ «Воля» у селі Бубнівська Слобідка. Збільшуємо кількість поливних земель, бо великої шкоди завдає засуха (звісно, це потребує інвестицій, тому щоразу ризикуємо). Хочемо збільшити площі овочесховищ і, відповідно, надати більше робочих місць.

Є досі нереалізована ідея – створення індичої фабрики. Проєкт зупинили 2014 року з початком військових дій на Сході – відбувся спад економіки.

Далі плануємо розширяти садівництво – це село Гладківщина, де діє підприємство «Золотоніські сади». Маємо вже досконалішу технологію, але зараз на часі – питання про те, щоб посадити садки, де можна вирощувати яблука вже на експорт. Думаю, так зможемо прославити Золотоніщину.

Крім того, розвиваємо свинарство у Крупському та Щербинівці Золотоніського району. У Хрущівці (СТОВ «Перемога») запускаємо сучасну молочну ферму.

І наступний перспективний етап – переробка. Цьогоріч плануємо здати в експлуатацію потужний елеватор у селі Крупське, там же розпочали будівництво заводу з переробки кукурудзи, що плануємо запустити наступного року. Маємо й інші ідеї щодо подальшої переробки. Та, безумовно, потрібне і сприяння держави: подбати про дешевий ресурс, довгі кредити, щоб була можливість швидше розгорнути цю роботу.

Адже йдеться про створення додаткових робочих місць – саме в такий спосіб і розвиваємо село, не даємо йому загинути, як це сталося в багатьох районах. Найближчими десятиріччями ті села, що не матимуть підприємств, просто зникнуть. Тому маємо подбати про такий поступ, що, відповідно, тягне за собою створення культурних, соціально-побутових умов, необхідних у селі.

Крім того, нагальною є проблема з житлом у містечках, зокрема й у Золотоноші – його потребує насамперед молодь. У перспективному плані – можливості в ОТГ для створення майданчиків для будівництва.

Ще за часів мого очільництва в області була ідея створити індустріальний парк, зареєстрований у Золотоноші. Тому плануємо разом із містом лобіювати інтереси в розвитку цієї локації. Створимо необхідні умови, парк запрацює, й на його території буде місце для десятків потужних підприємств. Це справжній поштовх для Золотоноші.

Черкащина й кожен із її районів – це такий історико-культурний край, де є багата можливість заявити про себе й показати всьому світові місцеву красу й потенціал. Для цього, звісно, потрібні певні умови…

– Насамперед – дороги.

– Так, зі спілкування з людьми добре знаю: перше, що їх турбує – це дороги, особливо територіальні, між селами. Вони потрібні для того, щоб міг їздити і шкільний автобус, і «швидка», і рейсовий автобус тощо. Елементарні, але надважливі речі.

І, створюючи нормальні дороги, ми не тільки забезпечуємо належні умови для людей – ми дбаємо про розвиток нашого краю, що має цінну історико-культурну спадщину. Так, сучасні знані діячі Золотоніщини йдуть до влади не тільки для того, щоб вирішити проблеми людей (хоч це й основне!), але й для того, аби подбати про збереження нашої історії, традицій. Звісно, змінюється світ, і наші діти мають чимало можливостей, але повинні пам’ятати, що вони – українці. Знати, що за ними – вікова історія держави, яка сьогодні всьому світу показує, що спроможна на більше.

Зараз чимало політиків піариться на програмі «Велике будівництво». А мали б показати реальні справи. Пишаюся тим, що свого часу я захистив у Верховній Раді проєкт ремонту об’їзної дороги біля Золотоноші аж до села Софіївка, і зараз завдяки цьому нарешті матимемо нормальний шлях. Причому право на здійснення таких ремонтних робіт вибороли тільки п’ять областей, і Черкащина – одна з них.

– Ми зустрічаємося напередодні місцевих виборів. Що в порадили б виборцям?

– Зараз, як ніколи, багато політичних партій. І людині часом непросто розібратися, які плани й ідеї в тієї чи іншої політсили. У такому разі треба дивитися на особистостей, які пропагують головну ідею – що хоче зробити для конкретної людини й усього краю.

Аби зрозуміти, що кандидат хоче зробити, по-перше, спитайте, що він може і що вже зробив. Зверніть увагу на те, як ця людина ставиться до земляків, що створила за своє життя, хоча б для своєї сім’ї – наприклад, як виховала власних дітей…

Певно, що не треба дивитися на гарні лозунги й креативні відеоролики – це все маніпуляції. У такий спосіб найчастіше виборця «заманюють» партії з лідером у Києві, який начебто знає, як змінити життя в селі на краще. Але ж, на мій погляд, їх цікавить тільки те, як дійти до крісла нардепа або президента.

У нас же проблему можуть вирішити тільки люди, які тут живуть. Свого часу я зрозумів, що таке політична сила з центром у столиці. І тепер знаю про переваги ВО «ЧЕРКАЩАНИ»: ніхто не дає вказівок «згори», як діяти, натомість рішення ухвалюють колегіально й по-демократичному. І найголовніше – вони роблять конкретні справи для своїх жителів.

Тому виборців закликаю обрати тих, хто спроможний змінювати наші села, селища, містечка й міста на краще. Тих, хто з нами по духу й небайдужий до майбутнього Черкащини.