Господині з села Плескачівка на Черкащині до Великодня печуть паски за родинними рецептами. Прикрашають випічку декором з тіста — хрестами, колосками, шишками та голубами, а для начинки використовують родзинки та мед. Паски готують зі світлими думками та народною піснею, розповіла Суспільному господиня Любов Микитюк.
За словами жінки, для гарної паски важливо мати не лише якісні інгредієнти, але і певний настрій, щоб великодній хліб вдався:
“З діда-прадіда пеклися паски, вони пеклися з доброю і світлою думкою із божою молитвою і чистими помислами. Завжди перед тим як ставати до приготування паски господиня приводила хату і себе до ладу”.
Яйця, борошно та молитва — такі головні секрети смачного великоднього хліба, розповіла господиня Ніна Ткаченко:
“Для традиційної паски використовуємо тепле молоко, яйця, дріжджі обов’язково, цукор, сіль, масло, родзинки. До теплого молока додавали дріжджі, ложечку цукру, сіль, чайну ложку солі, борошно, яйця і ретельно перемішували. Перед тим як випікати паску це треба з хорошими думками, треба, щоб було тихо в хаті, з молитвою”.
Господиня намагається випікати паски, як у дитинстві.
“Я пам’ятаю, як мама пекла паску, у нас вдома то була солодка паска. Завжди у печі пекли великі паски. Перед тим як пекли паски — мазали хати, білили їх, прибирали, вішали рушники. Піч уже в цей час нагоріла — і ставили більш до печі, щоб там опарі було тепло. Ніхто не рипав дверима, поки печуться, не стукав і не сідав, щоб не осіли паски”, — зазначила пані Ніна.
Хоча інгредієнти в той час були іншими, додала господиня Наталія Пищук.
“Колись і родзинок тих не було, років сорок тому які родзинки, ми їх не бачили і не знали, що воно таке. Може була якась сушена вишенька чи слива, то додавали, але я не пам’ятаю — в нас дома не додавали, бо не було. Перед тим як випікати паску це треба з хорошими думками, треба, щоб було тихо в хаті, з молитвою”.
Сучасні паски мають різноманітні форми та смаки, але традиційні смаки для неї ближчі, розповіла пані Наталія:
“Дуже гарні зараз роблять паски, але я, наприклад дотримуюсь того як мама в мене пекла. У піст не можна було їсти скромної їжі — м’ясо яйця, молочні продукти, дозволялася тільки риба. Як казали в народі, не те страшне, що в рот береш, а що із рота віддаєш, щоб не було лихих слів, осуду, прокльонів, бо цим у нас люди, люблять таким балуватись”.
Паска та крашанки — це основа великоднього кошика, з яким йдуть до храму, зазначила господиня:
“Не знаю як де, а в нас паска з давніх-давен — це був основний атрибут у кошику, а ще крашанки, пиріжки ще клали, сир. Сіль в основному святили у четвер, четвергова сіль. В четвер чистий потрібно було до схід сонця заварити вербу і помитися, помити голову, це вважалося, що ти змиваєш всі гріхи”.
Попри релігійні заборони у радянські часи, Великдень був одним з улюблених свят у дитинстві, додала господиня:
“Раніше нам до церкви забороняли ходить, але коли були малими, бігали попід хати хрестувать, як казали. Брали торбинки і до сусідів під хати приходиш і кажеш: Христос воскрес, а тобі дають крашанку, цукерку, в кого що було”.
КОМЕНТАРІ