До однієї з черкаських ветклінік на лікування потрапляли тварини з обрізанням хвостів,видаленими пазурами та фарбованою шерстю, розповів Суспільному ветеринарний лікар Олексій Чиженко. Проте це все, як і тримання тварин на ланцюгу, — планують заборонити.

blank

Власниця собак Валентина Філобука розповіла, що її собаки проживають з родиною у приміщенні:

“У нас на подвір’ї в сім’ї проживає два шпіци — Ася і Марселик. Ще є в нас одна — дворова. Вона вважається вуличною, але оскільки холодно, то ми її теж ховаємо у тепло”.

У теплі, втім, на ланцюгу — так утримують більшість собак у селі, — додала жінка. Про законопроєкт про поводження з тваринами за європейськими стандартами вона чула. Та як відпускати тварину, яка все життя провела на прив’язі у селі, — не знає.

“Це буде вільний вигул і собака задрала голову і понеслася. У нас багато розвелося диких лисиць, які несуть загрозу сказу. Сказ буде поширюватися, собаками розноситися. Написати одне, а жити з цим законом — зовсім інше”.

Втім, аби цього не сталося, у документі продумані механізми впровадження нових правил, пояснила керівниця відділу стратегічних ініціатив “UAnimals” Ольга Мацько:

“Це ні в якому разі не є якась акція проти сільських жителів. Проте, це дуже негуманна практика — постійно тримати тварин на ланцюгу. Тому ми будемо давати перехідний період для того, щоб домашні господарства, де тварини були привʼязані, могли прилаштуватися. Це можуть бути вольєри, можуть бути огороджені двори”.
Зміни покликані привести українське законодавство у відповідність до вимог Європейської конвенції про захист домашніх тварин, зазначила Ольга:

“Він забороняє болісні косметичні операції без медичної необхідності на це — обрізання вух, хвостів, видалення пазурів тощо. Він забороняє утримувати тварин на ланцюгах, чітко визначає поняття «залишені тварини напризволяще»”.

Законопроєкт покликаний убезпечити тварин від низки непотрібних процедур, додав ветлікар Олексій Чиженко.

Ветлікар розповів, що за його практики потрапляли десятки тварин після невдалих косметичних процедур — видалення пазурів, обрізання вух та хвостів, яке призводило до того, що тварини починали хворіти. Дехто навіть змінював колір улюбленця під свій настрій.

“Різні фарби. Є фарби якісь дуже токсичні, агресивні, можуть бути опіки на тваринах, бо це як додатковий алерген для тварин”.

А цьогоріч, за його словами, тварин залучають і до великодніх трендів.

“Вже крашанки нікого не цікавлять, а кольорові курчатка роблять. Вводять харчовий барвник, потім замазують глиною, і воно далі проходить до 21 дня інкубації, і курчатка народжуються і червоні, і зелені, і сині”.

Крім того, документ передбачає заборону хірургічних операцій, які проводять з метою зміни зовнішнього вигляду домашніх тварин. От тільки втілити такі зміни у життя лише силами зоозахисних організацій на практиці неможливо, зазначила волонтерка Валентина Калініна:

“Закон повинен працювати, а працювати немає як, немає алгоритму. Наприклад: ви знайшли тварину, яку викинули на трасі. Ви зупиняєтеся машиною, викликаєте поліцію, а поліція не знає, що з цим робити”.
Зробити новий законопроєкт дієвим можна, додала Валентина:

“Алгоритм єдиний між зоозахисниками, волонтерами, людьми, поліцією, комунальними структурами. Ми зможемо цей процес все ж вивести на той рівень, який потрібен для тварин”.

Нині автори законопроєкту внесли до нього необхідні правки і чекають на продовження обговорення у Верховній Раді. Станом на 2 квітня 2026 року документ має статус “готується на друге читання”, точна дата його поки не визначена.

Нагадаємо, законопроєкт №11328 зареєстрували 7 червня 2024 року, йдеться на офіційному сайті Верховної Ради України. Нині документ готують до другого читання.