Кілька років черкаські “активісти”, на чолі з заступником міського голови, депутатом облради Юрієм Ботнаром та лідером “Нацкорпусу” області Дмитром Кухарчуком, влаштовують колотнечу навколо Андреєвської дачі, комплексу, який входить до приміщень готелю “Дніпро” та належить до комунальної власності облради. Вони не дають виставити цей об’єкт на прозорий аукціон, вважаючи, що таким чином буде “забудована заповідна Соснівка”. Хоч дачний комплекс займає схил Дніпра, який не належить до якихось рекреаційних чи заповідних зон.

Свого часу інвестори пропонували збудувати на цій території житловий комплекс із багатоповерхівок з доступними за ціною квартирами, при цьому обіцяючи зберегти і відреставрувати приміщення дачі й облагородити в гарний парк місцевість, де ростуть червонокнижні дуби, і яка межує з територією комплексу. Утім, “націоналісти” заблокували будь-які спроби проведення цього рішення.

Натомість активісти обіцяли, що дачу перетворять у реабілітаційний центр для АТОвців, а її територію – в зону спортивного дозвілля. Казали, знайдуть на це кошти. Саме це і був основний “привабливий” аргумент, яким козиряли противники забудови. Мовляв, тоді дача належатиме всій громаді. Хоч, звісно, багатоквартирні будинки із абсолютно відкритою і прохідною територією та парк – це не та “забудова Соснівки”, проти якої треба було б протестувати. Бо справжню шкоду завдають не багатоповерхівки, а приватні палаци скоробагатьків, під які знищують ліс.

Та “активісти” це прекрасно знають, бо дехто з них за останній час також встигли обзавестися приватними земельними ділянками в справжній заповідній Соснівці, щоб, в очевидь, обнести їх височенними парканами і збудувати собі там “родинні гніздечка”. Тож зрозуміло, що причина протестів лежала зовсім в іншій площині, не пов’язаній з екологією чи порятунком “зелених легень Черкас”.

Між тим за останній час дача Андреєва помітно опустіла і здичавіла, стіни потріскали, на балконі пробились дерева, сходи до берега Дніпра обвалились, територія заросла чагарниками. Фірма, яка орендувала її в надії завести інвесторів, відмовилась від оренди і зняла охорону. Готель “Дніпро” зайвих коштів на повноцінне утримання комплексу не має. Тож лише питання часу, коли до цієї місцевості приглянуться усілякі вандали та безхатьки.

Хоча, “спортивний комплекс” активісти таки тут влаштували, правда, не такий, як обіцяли. Він являє собою закиданий сміттям навіс, зліплений із якогось непотребу з красномовним написом “Кабака” (напевне, це назва спорткомплексу, або те, що активісти насправді обіцяють черкащанам). Поряд – виколупані в землі доріжки чи-то для екстремалів-велосипедистів, чи-то для валяння в багні, коли піде дощ.

В принципі, ця “Кабака” – уособлює в собі всю поверховість і пустопорожність нашої черкаської горлопанської “громадської” активності, бо практично все, що брались “рятувати” чи “відстоювати” наші “активісти” нічим корисним для громади жодного разу не завершувалось, а нерідко оберталось додатковими проблемами чи фінансовими втратами. Згадайте полум’яну боротьбу проти облагородження пустирища на набережній в районі “Живчика”, проти багатоповерхових будинків на Митниці, проти будівництва елеватора у вантажному порту… Містяни від цього лише програли.

blank blank blank

blank blank blank blank blank

blank blank blank blank blank

blank blank blank blank blank

blank blank blank

Тетяна Воронцова