Його подвір’я – місце зустрічі інтелігенції з усієї України. Розповів Суспільному художник Олександр Кравченко, який має козацьке коріння, вчить людей бути непримиренними до зла та підтримує українські традиції.

blank

У минулому житель мегаполісу, на природі почуває себе вільною людиною. Представляється, як козак з діда-прадіда: Олександр Кравченко – син Миколи. Каже, що це на козацьких реєстрах завжди так записували.

Живе художник за тридцять кілометрів від міста, де з однієї сторони дніпрові кручі, з іншої – ліси та яри. У нього справжнє козацьке подвір’я: тин із частоколу, на хвіртці напис – “Брама безсмертя”. Зі слів господаря, чужинців із поганими намірами в обійсті не чекають, людей хороших – запрошують.

Тут, “на землі”, мешкає пан Олександр тридцять років. До цього працював у Києві художником. Вирішити жити на природі допомогли гени:

“Головне для кожної людині – це воля. Це не означає, що ти аж такий вільний, бо ми дуже залежимо від обставин. Мені тут спокійно, я господарюю”.

Є на подвір’ї пана Олександра шатро, де проводять творчі фестивалі, козацька споруда для спостереження, є і хатинка на дереві, у якій господар полюбляє пити каву й спостерігати, як пасуться вівці. Є у господарстві й коні – їх троє. Чоловік розповів, що вони полюбляють смаколики, тому щодня він частує їх овочами.

Обійстя господареве – місце зустрічі письменників, художників, учасників бойових дій та патріотів, розповів господар. Киянин Володимир Осадчий – митець. Із Олександром познайомився в Холодному Яру на патріотичних заходах. Відтоді приїздить на гостину четвертий рік:

“До цієї господи я приїжджаю три, чи чотири роки. Все вже стало рідним, своїм, знайомим. Господа пречудова, місцевість – прекрасна”, – розповів пан Володимир.

Олександр Кравченко розповів журналістам, що таким є його світ, де він живе, пише картини, спілкується та навчає.