Місце, що змінює долі: особняк черкаського грабаря Щербини

Пишно оздоблений архітектурним декором будинок, де вже багато років поспіль одружуються черкаські пари, колись був житловим. У ньому був зимовий сад з фонтаном, а подвір’я навколо було огороджене кованим парканом, з якого до нашого часу дивом залишилися лише дві цегляні колони, на яких свого часу була кована хвіртка, розповів Суспільному історик, черкаський краєзнавець Сергій Ганницький.

Побудували особняк у 1892 році для черкаського інженера, грабаря, члена міської думи. Виконаний будинок у стилі неоренесансу. Він став одним із найпримітніших у дореволюційному містечку. На жаль, архітектор лишився невідомий, та все ж серед черкасців існує думка (як і для більшості безіменних споруд Черкас), що будинок створив Владислав Городецький, однак доказів цій версії немає.

“Черкаський інженер, грабар, член міської думи — Щербина жив у будинку недовго. Трохи більше десятка років. Його ім’я нині достеменно не відоме — в деяких джерелах Щербина згадується як Адріан Микитович, а в інших Афанасій. Уже з 1907 по 1912 роки його будинок віддали в оренду повітовому земському управлінню — тоді Земская управа”, — уточнив Сергій Ганницький.

Раніше подвір’я було огороджене кованим парканом. Поруч з особняком був будинок для прислуги та конюшні. Він входив до комплексу садиби зі стайнями та флігелями.

“З 1919 року в будівлі розташовувались різні міські офіційні установи та партійні органи. Працював місцевий Революційний комітет, а потім Рада робітничих, селянських і солдатських депутатів.

У 30-х роках в колишньому особняку влаштовано Будинок піонерів. За німців (1941- 1943-ті р.) тут розташувалася поліція та жандармерія. У післявоєнний період будівлю займали партійні та комсомольські органи (Черкаський міський комітет КП(б)У та комсомол).

Потім знову особняк зайняли черкаські піонери. Для них змінили внутрішнє планування. Реставрація відбулась у 1960 році.

На початку 1970-х р. будинок перетворено на Палац одружень. Ззовні змінили головний фасад. Зробили широкі двері та вхідні сходи. Також була добудована напівкругла зала. В результаті цього були втрачені зимовий сад та фонтан (їх переобладнано на урочисту залу).

“Із забудовою навколишнього простору дев’ятиповерховим будинком, не стало будинку прислуги, вишуканих господарських приміщень, саду та кованого паркану, що огороджував особняк. Дивом залишилися лише дві цегляні колони, на яких свого часу була кована хвіртка”, — додав історик.

У сквері за будівлею в листопаді 2010 року встановлено пам’ятник Василю Симоненку.

Сама будівля раніше була білого кольору. Проте після реконструкції та ремонтних робіт з 2010 по 2011 Палац одружень перефарбували в жовтий, а для ефектної прикраси додано вечірнє освітлення.

Черкаський Палац одружень є пам’яткою архітектури та одним із головних символів Черкас. У 2015 році увійшов до десятки найкрасивіших РАЦСів України.

А ще місцеві переповідали легенду, що в будинку мешкає привид. Немов там ночами добре чути, як хтось ходить сходами, або пошепки розмовляє, а також періодично вмикається та вимикається світло, хоч приміщення закрите на ключ і сторонні туди не можуть потрапити. Утім легенда лишається легендою.