На вулиці Шевченка в Лисянці гордістю її жителів вважається берегова криничка. Тут особлива вода – холодна, смачна, цілюща. П’єш – не нап’єшся. розповідає видання “Вісті Черкащини“.

Криничка впорядкована, доглянута. До неї приїздять і приходять з усіх усюд. Воду тут набирають і в бутлі, і в відра, і у великі ємкості й везуть навіть у сусідні області, бо люди вірять у те, що вона зміцнює здоров’я.

–Нашій криничці вже бозна стільки років, – розповіла жителька вулиці Людмила Дучінська, – А води не меншає. Потужно б’ють три джерела. Щоб вони не замулювалися, щоб біли кринички завжди був порядок, чистота, слідкують усі, хто нею користується. Приміром, Олександр Беляєв регулярно обкошує, Світлана Мазана та Наталія Вертецька висаджують тут квіти, а два братики-школярі Марк і Антон Капустинські їх поливають. А нещодавно тут з’явилася ще й лавочка для відпочинку. Це постаралися Михайло Труш, Микола Байрак та Петро Артеменко.

Прикладів такого дбайливого ставлення до дідівських криничок на Лисянщині безліч. Однак є й інша категорія людей, які ці території на берегах річки перетворюють у сміттєзвалища, і забруднюють чисту джерельну воду. Гори пляшок з-під спиртних напоїв частенько застають біля кринички, що нижче Алеї Слави у Лисянці жителі багатоповерхівок, які приходять сюди по воду. Прикро те, що найчастіше тут влаштовують свої «тусовки» школярі, які не усвідомлюють народної мудрості: не плюй у криницю, бо доведеться води напиться.