Мабуть, мало хто із мешканців Золотоноші знає про те, де тут розташувався оазис для таких милих і кумедних створінь, як бобри та ондатри. Саме так: на північно-східній околиці Золотоноші існує загальнозоологічний заказник місцевого значення Вітове. Про це розповідає сайт Золотоноша.City.
Площа цієї природоохоронної зони – 4 гектари. Як об’єкт природно-заповідного фонду, Вітове було створено рішенням Черкаської обласної ради від 8 квітня 2000 року (№ 15-4). Землекористувач, у віданні якого перебуває заповідний об’єкт — Дослідне господарство «Золотоніське». Про це йдеться в укладеному 2006 року збірнику «Природно-заповідний фонд Черкаської області» (196-та сторінка).
Заказник розташувався між Золотоношею та Ярками, просто таки обіч дороги Н-08. Для знавців-географів – це 49°41′35″ північної широти та 32°02′48″ східної довготи. Зрештою, це і всі загальновідомі дані, які вдалося знайти у тій же Вікіпедії.
На жаль, заказник перебуває далеко не тому стані, аби він міг стати предметом гордості для золотонісців, адже був утворений не якнайкращими намірами, а тодішнім попитом на створення таких локацій: така собі заказницько-заповідницька лихоманка кінця 90-х і початку 00-х років, коли ледь не кожна область намагалася відшукати у себе подібне місце, збільшити їхню загальну чисельність, підвищити імідж регіону, ну і звісно ж – отримати дотаційне фінансування під такий природоохоронний проєкт…
А що з ним буде далі – мало кого обходило. Проте і тут можна віднайти родзинку, особливість та банально якусь цікавинку. І власне, одна із таких цікавинок – це мешканці цього заказника.
У ареолі заказника Вітове мешкають бобри і ондатри. Для багатьох із нас – бобер це такий гризун, з великими зубами, будує греблі та гризе дерева, а ондатра – це майже як бобер, але щось менш зрозуміле і часто асоціюється з водою. Проте, як і кожен живий організм – вони мають свої особливості та потреби, а кажучи простіше – вимагають відповідних умов для існування.
Якщо бобри потенційно можуть знайти собі житло деінде – не всюди, але спектр вибору у них доволі широкий – то от з ондатрами ситуація складніша. Для них це буквально останній прихисток. В Україні мешкає лише один вид цих ссавців – ондатра болотяна. Вочевидь, її назва прямо натякає на улюблені місця розселення цих гризунів, а саме – на болотах. Останні в свою чергу із року в рік все більше осушуються і тоді ондатри обирають для себе другий за привабливістю «регіон» – зрошувальні канали і їх околиці. У заказнику Вітове — саме такий.
Якби заказник не захищався своїм статусом, на ньому потенційно вже давно вели б розмаїті роботи, починаючи з глобального фермерського господарства, завершуючи будівництвами та важкою промисловістю. Це зруйнувало би екосистему і вочевидь, порушило спокій цих тварин. Перефразовуючи простіше: не зберігаючи цей зрошувальний канал у його поточному вигляді, ондатри вже не мали би куди переселятися в межах притомної відстані і банально б вимерли.
Разом з тим, у ряді місць своєю риючою діяльністю ондатри шкодять зрошувальній системі, греблям і дамбам. Вони завдають збитку сільському господарству, особливо рисівництву; безконтрольно розплодившись, знищують водну і прибережну рослинність. Тому важливо, щоб ця зона лишалася тільки їхнім прихистком, адже інакше вони – шкодили б людям, а люди – їм. Власне, тому Вітове – заказник.
Попри доволі притомні показники розмноження (вагітність у самиці триває до 30 днів; приплід ондатри в середньому 7-8 дитинчат. У північних областях за рік буває 2 виводки і розмноження обмежено теплими місяцями — з березня по серпень; у південних розмноження майже не припиняється, і самка за рік може вигодувати 4-5 виводків), ця система працює лише до моменту, доки ондатрам є де жити. Щойно таке місце зникне – зникнуть і вони. Не по всій Україні, звісно, але на Золотоніщині – точно.
Кілька цікавинок про ондатр:
Повільна на землі, ондатра добре плаває і чудово пірнає.
Без повітря вона може обходитися до 12 — 17 хвилин.
Зір і нюх розвинені слабо, в основному, тварина покладається на слух.
Максимальна тривалість життя в природі — 3 роки, в неволі — до 10 років
Дитинчата при народженні сліпі і важать близько 22 гр.
Через 10 днів вони вже уміють плавати, а на 21-ий починають поїдати рослинні корми.
До 30-го дня молоді ондатри стають самостійними, проте на зиму залишаються з батьками.
Розселення молодих ондатр відбувається навесні.
КОМЕНТАРІ