Команда фахівців з Києва та Одеси відроджує колишню велич тальнівського палацу на Черкащині. Між роботою вони грають на піаніно, щоб “оживити” пусте приміщення. Історична пам’ятка стояла пусткою упродовж десятиліть, а до цього слугувала радянській владі, розповів Суспільному архітектор-реставратор Анатолій Ізотов.

Перші власники палацу Шувалова не встигли помилуватися його красою через початок революції, пояснив Анатолій Ізотов. Палац спроєктував данський архітектор Андреас Клемменсен. Нині його чорно-білий портрет прикрашає стіну однієї з кімнат палацу. У цій же кімнаті реставратори поставили два музичних інструменти — фортепіано. Саме в палаці вперше доторкнувся до клавіш архітектор-реставратор Олександр Соломоненко. Він розповів, що саме тут, у стінах палацу, вивчив та зіграв першу мелодію.

“Був зацікавлений навчитися грати на піаніно саме в палаці. Це вперше в житті. Як для мене – це добре для загального розвитку, як для людей, які відвідують палац – чудово чути красиву мелодію в палаці”, — поділився пан Олександр.

Архітектор-реставратор Анатолій Ізотов додав: саме з музики, тобто з музичних інструментів, розпочалося наповнення, залишеного десятиліттям пусткою, палацу. Пан Анатолій музикує з дитинства — ноти почав вивчати, коли йому було шість. Відтоді музика з ним подорожує усюди:

“У нас з’явилося одне піаніно, потім прочитали у повідомленні, що віддають друге. Як тільки з’явилися перші, назвемо це, меблями, люди почали дзвонити, писати, у нас є скриня, у нас є буфет – приїдьте заберіть. Приїжджаємо, а там ще одна скриня, або буфет”.

Грати на піаніно, як і торкатися віднайдених експонатів, відвідувачам не забороняють, розповів пан Анатолій. Почути звучання мелодій в цих стінах спробував і дванадцятирічний відвідувач палацу Дмитро Мірошниченко. Надихнувшись хлоп

“Коли палац відновиться, я хотів би грати тут на музичних вечорах”.

Між віднайденням автентичних деталей архітектури, пошуковою та реставраційною роботою, хотілося також відродити і душу цього приміщення, розповів Анатолій Ізотов:

“Українські пісні дуже класно тут звучать – “Як тебе не любити, Києве мій”, “Кохана”,– вони вносять нашу культуру в простір палацу. Бо такі, українські, мелодії не звучали тут. Це і є модернізація музичного простору палацу”.

Пан Анатолій додав: наступного року в цих стінах планують проводити вечори музики.