Зірковий актор з Черкащини Тарас Цимбалюк поділився в соцмережі шкільними фото та написав зворушливий пост.
“Шкільні роки були прекрасні. Безтурботні і фундаментуючі…
Звісно, в першу чергу дякуючи ось цим людям на фото. Еенергія, котра виникала, коли ми бачились, була безцінна!
Науковці, кажуть, статистично, глобальне внутрішнє становлення кожної людини формується у старших класах школи! Можливо…
Особисто я, чим довше веду земне буття, переконуюсь, в цьому житті статистика тонких матерій – дуже сумнівна, індивідуальна… Тож, тішусь, коли люди щасливі по-своєму, оминувши якісь системні очікування навʼязані соціумом!
В мене відбулося кльове перезавантаження у 9-10му класі, коли нас розділили на економічні та гуманітарні напрямки. По-перше, у моєму житті зʼявились «мої люди» і однодумці у гуморі(це капець як важливо), зʼявився КВК та подорожі, інтерес до сцени, корсунська дискотека «Август», де можна було подорослішати за пару годин, футбол, епічне відкриття Lineage 2(онлайн-гра), і особистий, інтуїтивний вибір шкільних предметів, що почали нарешті мене цікавити.
Якось я кінцево видихнув, збагнувши : «навіщо мені ці кляті синуси і косинуси, поглиблена алгебра, і тд»… В 14 вчитись легше, коли ти усвідомлюєш, що тобі ближче література, географія і історія, ніж те – полярне. Дякую батькам, що мене в цьому підтримали, хоч вони самі вчителювали у моїй гімназії…
Ми кайфували від шкільних років у старших класах, доповнювали одне одного… наприклад, дуже чекали на обід у столовій(там ми мали 20хв часу, щоб конкретно погнати), репетирували щось постійно, їздили на фестивалі та змагання, часто ходили до компʼютерного клубу, котрий став для нас святим місцем…,іноді на вихідних прибухували , і, разом з тим, відверто кажучи, доволі непогано вчились…
Зараз, бува, відчую десь запах тієї котлети чи супу зі шкільної столовки … і раптом заносить так далеко(у 2005-2007р), у ті неповторні спогади рідної гімназії і вайбу юнацтва… і мурахи по тілу від радощів, що я ще «ношу» це все в собі… на душі стає так тепло… і через якісь кілька хвильок у людей поруч виникає цілком слушне запитання: «типу, чувак, що ти згадав, що на твоєму обличчі розтягнулась така посмішка і помокріли очі»…” – написав актор.
КОМЕНТАРІ