Помер відомий черкаський художник, Народний художник України, член Національної спілки художників України та Національної спілки майстрів народного мистецтва України. Микола Теліженко.

Теплими спогадами про майстра поділився журналіст та його товариш Андрій Кравець:

“Згадалось перше спілкування з Майстром старої когорти Художників – у хатинці іншого Майстра, Данила Нарбута, де Теліженко зберіг пам’ять про Діда – художника, на якого рівнялася “стара гвардія” УНСО…

В той день тут все було справжнім: від скаженого самогону зі смачним салом, закопченим на гороховій соломі – до великих і малих шедеврів скульптора. До Нарбута, намальованого ним у вигляді Козака Мамая просто на сінешних дверях і до збереженого прапора Нарбута, з яким той виїжджав полювати й рибалити на Дніпрові острови: наполовину червоно-чорний, а наполовину синьо-жовтий, з жартівливим написом: “Ловись, рибко, велика й маленька. Лийсь, горілко, гірка й солоденька”.

За бесідою з Митцем, чиї скульптури можна побачити по всій Україні, в Греції чи навіть у “іншопланетній” останнім часом росії, зрозумів багато чого з мудрості козацької. Може, тому, що на дверях був Мамай, написаний з Нарбута, який жив у цьому домі… Підсилений бунтівним Мамаєм, який сидів і в Теліженкові?.. )

Декілька тижнів тому, 15 березня, я вітав Матвійовича з днем народження. Хворів він тілом, а не духом – того дня я зрозумів, що охарактеризувати Майстра з безліччю титулів і нагород можна всього трьома словами: чудова людина. потужний патріот і справжній весельчак, якого за жодних обставин похнюпленим не бачив…”

Редакція “Дзвону” висловлює щирі співчуття родині Миколи Матвійовича. Світла пам’ять!