
Днями в області відбулась наймасштабніша бізнес-подія року – Черкаський міжнародний економічний форум-2024. В заході взяли участь представники місцевої влади, уряду, народні депутати України, представники малого і середнього бізнесу області, економічні експерти.
Як зазначив у своєму вступному слові начальник Черкаської ОВА Ігор Табурець, продовжувати працювати на економічну міць країни – обов’язок кожного задля абсолютної перемоги над ворогом.
«На початку повномасштабної війни ми чітко визначили у своїй роботі кілька пріоритетів. Один з них – це робота з релокованими підприємствами. Мова йде про підприємців, які покинули свої домівки і перевели свій бізнес у інші регіони, в тому числі і на Черкащину. 30 підприємств, що переїхали в нашу область вже масштабували свої виробництва і ми це відчули по доданій вартості щодо наповнення наших бюджетів»,- розповів очільник області.
Також, за його словами, серед пріоритетів – допомога місцевому бізнесу, який був змушений працювати в умовах війни.

«Ми чітко фіксували загрози зруйнування інфраструктури, послаблення споживчої ініціативи, погіршення ситуації на внутрішніх та зовнішніх ринках, суттєві складнощі з логістикою, проблеми з трудовими ресурсами, тощо. Підтримку на рівні Президента й Офісу, профільних міністерств, наших нардепів маємо. Я вдячний за кожен відсоток зростання промисловості та сільськогоспвиробництва. Наразі це +13% і +8% відповідно. Це й завдяки тому, що ми як влада намагались діяти на упередження щодо всіх перелічених викликів. В нас є діалог з місцевим бізнесом. Тільки за останній місяць в наших онлайн зустрічах взяли участь понад пів тисячі підприємців та підприємств», – зазначив Табурець.
Окремо Ігор Іванович наголосив на перспективі щодо відновлення людського капіталу. Зокрема, це стосується ветеранських політик.
Ці пріоритети на форумі комунікували в межах трьох панельних дискусій. Говорили на такі теми: «Державна економічна політика», «Фактори економічного відновлення», «Людський капітал у часи випробувань: збереження, відновлення та розвиток».
Так, заступник голови Комітету ВРУ з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський розповів про підтримку розвитку бізнесу від держави.
«Наша мета – зробити економіку менш сировинною і більш переробною. Щоб ми більше виробляли товари з високою доданою вартістю, щоб було вигідно інвестувати у створення таких виробництв, і власне було вигідно експортувати ці товари. Мета політики «Зроблено в Україні» – це змінити структуру української економіки. За даними 2021-го року частка переробної промисловості в структурі нашого ВВП складала всього 10%. Це катастрофічно мало, адже нормальний рівень частки мав би бути 20%, як є у розвинених країнах. За перші роки великої війни цей показник впав ще менше, до 8%. Тож наша стратегічна мета це змінити», – наголосив він.
Тому на сьогодні політика держави передбачає розвиток виробництва, та складається з державних програм за трьома напрямками.
«Перший напрямок – це розвиток українського виробництва, стимулювання попиту на товари, які виборено в Україні. Другий – це інвестиції в реальний сектор, і третій – збільшення несировинного експорту. Задля стимулювання українського виробництва важлива політика локалізації. Це стосується зокрема продукції машинобудування, а також планується поширити цю програму і на оборонні закупівлі», – зазначив фахівець.

Розповів Кисилевський і про кредитні програми для бізнесу, зокрема про програму «5-7-9».
«Минулого року 90% всіх кредитів в країні, які будь-хто взяв на будь-що, це були кредити саме по програмі «5-7-9». Це програма не для дуже великого бізнесу, а на малий і середній. Кредитування до 150 мільйонів гривень, ставки відповідно 5, 7, 9 і 11%. На наступний рік на цю програму передбачено 118 мільярдів гривень. Цього року програма зазнає певних змін та буде переорієнтовуватись на інвестиційні цілі. Також держава впровадила гранти на розвиток переробної промисловості. Мова йде про 8 мільйонів гривень на купівлю обладнання. Таких грантів в Україні було вже отримано близько тисячею підприємців», – пояснив він.
Дмитро Кисилевський також згадав про програму «Національний кешбек».
«Це програма стимулювання попиту саме на споживчі товари. Ідея її в тому, що 10% вартості споживчого товару держава компенсує споживачу. Зараз біля чотирьох мільйонів українців «граються в цю гру». Це важливо, бо громадяни вчаться відрізняти на полицях магазинів українські товари. Вчаться розуміти, що «482» це щось хороше, а на інші цифри дивитись не треба», – пояснив Киселевський.
Серед підприємців Черкащини до програми «Національний кешбек» одним із перших долучився «Комбінат баранкових виробів»
«Вдруге беру участь в обласному економічному форумі, – розповів директор підприємства Микола Шабельнік. – Наше підприємство одне з найпотужніших в країні з виготовлення хлібобулочних виробів, тому ми були одними із перших, хто взяв участь у програмі «Національний кешбек». Зараз вся наша продукція має відповідне маркування і всі покупці можуть отримувати за неї винагороду.»
За словами голови правління регіонального відділення Українського союзу промисловців і підприємців у Черкаській області, керівника ТОВ «Група Венето» Олександра Жученка, заходи, на яких представники бізнесу можуть комунікувати між собою, обмінюватись досвідом, знаходити собі бізнес-партнерів надзвичайно важливі.
«На Черкащині дуже потужна бізнес-спільнота і це наша перевага. Коли ми об’єднуємось, ми дуже потужна сила. Спільно з представниками влади, за рахунок комунікації ми зможемо знайти шляхи вирішення важливих питань. Особисто мене зацікавили гранти на розвиток переробної промисловості. Я чув, що в нас є деякі підприємства, які цей грант вже використовують, і тепер планую ним скористатися для розвитку бізнесу», – зазначив він.
Більшість підприємців – учасників форуму підтримують таку позицію – лише спільно, в комунікації влади та бізнесу, можна робити нове та досягати нових звершень. А також створити економічно сильну і незалежну державу, яка стане запорукою нашої Перемоги.

КОМЕНТАРІ