18 лютого виповнюється 170 років від дня народження нашого славетного земляка, короля українського садівницва Левка Платоновича Симиренка, (1855-1920), уродженця с. Мліїв, що на Городищині.

Багато сторінок з його біографії і історії родини Симиренків висвітлені у різних джерелах інформації. І ось ще одна цікава історія, зв’язана з відомим сортом яблуні «Ренет Симиренка». Ії розповіли на сторінці Черкаського обласного краєзнавчого музею.

Цей сорт, який розпочав свою тріумфальну ходу українськими садами з середини 19ст., упродовж 20 ст. став провідним промисловим сортом яблуні в Україні і за її межами.

Ренет Симиренка відноситься до помологічних довгожителів. Цікава історія його походження. Він був справжнім яблуком розбрату. Тривалий час сорт поширювався плодовими розсадниками під різними назвами: Ренет Жуковського, Ренет зелений незрівняний, Зеленка Вуда та ін.

blank

Причиною того, що тривалий час безпосередня причетність симиренківської родини до походження сорту та його витоків з Платонового хутора не називалася, була передчасна смерть батька Левка – Платона Федоровича. Про випадково знайдений у своєму садку сіянець майбутнього Ренета він так і не встиг нічого повідомити своїм малолітнім дітям. А ця яблунька з навислою розлогою округлою кроною вирізнялася щедрим врожаєм зелених, а при дозріванні, золотавих зарум’янених плодів неперевершеного смаку.

Сам Левко Платонович писав: «Походження цього чудового Ренета, який успішно конкурує з найкращими європейськими сортами, до цього часу остаточно не визначено. Невідомо, чи це є стародавній сорт, але давно забутий на Заході, чи помологічно самостійне нове яблуко, яке народилося від випадкового засіву в саду Платонового хутора, що належав колись моєму батькові. Але безперечно одне – це яблуко поширилося в росії, а останнім часом і в Європі, з нашого саду».

Відразу після повернення до Млієва із заслання Левко Платонович розпочинає діяльність по відновленню родинного права на сорт, активно популяризує його серед садівників. Вже восени 1887 року бере участь у Харківській сільськогосподарській виставці, де вперше демонструє плоди батьківського сорту під назвою Ренет П.Ф. Симиренка. В 1888 році представляє сорт у Криму на Сімферопольській с-г виставці.

Його ніяк не можна віднести до розряду старих забутих іноземних сортів, хоча багато помологів Європи і світу проводили глибоку і всебічну помологічну ідентифікацію.

Найоб’єктивнішими арбітрами у полеміці вченого зі своїми опонентами виявився час та український народ. З кінця 19 ст. сорт завоював виняткову популярність, його плоди на виставках і закритих дегустаціях отримували найвищі оцінки. Активне впровадження сорту в сади України, Закавказзя, Середньої Азії безпосередньо зв’язане з багатолітньою діяльністю Л.П. Симиренка та його по помологічного розсадника.

Проте в історії цього сорту були і чорні сторінки. Довгий час прізвища Симиренків були під забороною, особливо після арешту і розстрілу в 1938 році сина Левка Платоновича Володимира. Симиренківський Ренет почали називати Зеленкою Вуда. І тільки наприкінці в 1950-х років йому була повернута власна назва.

А в 1961 році Міжнародна виставка в Ерфурті засвідчила, що за Ренетом Симиренка утримується слава одного з найкращих сортів світу. Його було залучено до переліку найпоширеніших і найпродуктивніших сортів яблуні світового асортименту. Плодам сорту була присуджена велика Золота медаль.

Сьогодні селекціонери за участі цього сорту, як однієї з батьківських форм, отримують багатий гібридний матеріал. Він є родоначальником багатьох нових сортів, які зберігають ознаки і якості славетного Ренета П.Ф. Симиренка з Млієва.

Підготувала: зав. сектору природи Волик В.П.