У Черкасах на Подолі була синагога, малюнки якої нині зберігають у науково-архітектурно-будівельній бібліотеці в Києві. Йдеться про зруйновану у 1930-х роках культову споруду з дахом у вигляді “ковчега” та фігурними фронтонами. Ця синагога збереглась на малюнках двох художників, розповів Суспільному черкаський історик, археолог Дмитро Куштан.
За словами Дмитра Куштана, раніше єврейська спільнота становила понад третину населення Черкас, тому в місті було кілька синагог, єврейське кладовище та релігійні школи:
“У другій половині 19 століття — на початку 20 Черкаси знаходилися в межах компактного проживання єврейського населення на теренах Російської імперії. До 1917 року частка євреїв серед населення міста складала понад третину. Вони відігравали значну роль в суспільно-економічному житті тодішніх Черкас: володіли промисловими підприємствами, закладами торгівлі, фармакології тощо. Територія Старого міста — Поділ або Низ, — була місцем, де мешкали бідніші верстви єврейської громади: дрібні ремісники та торгівці. При такій концентрації єврейського населення не дивно, що в Черкасах існували численні юдейські культові та громадські об’єкти: синагоги, молитовні будинки, релігійні школи, єврейський цвинтар”.
Єврейська синагога на плані Черкас 1893 року. Фото зі сторінки у фейсбуці Дмитра Куштана
Одна із синагог знаходилася на сучасній вулиці Князя Ольгерда, зазначив історик:
“Найдавнішою та найголовнішою єврейською сакральною спорудою в місті була синагога, яка знаходилася на Подолі, неподалік Замкової гори (нині Пагорб Слави) по вулиці Єврейській (нині вулиця Князя Ольгерда, колишня Гагаріна). Саме тут вона позначена на планах міста з кінця 19 століття. Неподалік неї, коло підніжжя колишнього замчища, знаходилося «серце» черкаського Подолу — Старий базар (на перетині сучасних вулиць Гагаріна та узвозу Замкового)”.
Єврейська синагога на черкаському Подолі на світлині 1888 року. Фото з фейсбуку Дмитра Куштана
Місце локалізації єврейської синагоги на сучасній Google-карті. Скрін зі сторінки у фейсбуці Дмитра Куштана
З його слів, синагогу збудували орієнтовно в 1850-х роках, та вже у 1930-х роках вона була зруйнована:
“Стара синагога дуже вирізнялася своєю незвичною архітектурою на тлі звичайних міських цегляних будинків та глинобитних хат. Тому її легко можна ідентифікувати на деяких світлинах кінця 19 століття — початку 20 століття. В Державній науково-архітектурно-будівельній бібліотеці імені В. Г. Заболотного (місто Київ) зберігаються два малюнки черкаської синагоги, виконані художником-етнографом Михайлом Дяченком у 1926 році”.
“Юдейська культова споруда змальована з різних ракурсів: загальний вигляд та вид одного з фасадів. Судячи з підписів на малюнках, цю синагогу збудовали близько 1850 року. Вона була двоповерховою, дерев’яною на цегляному фундаменті. Дах двосхилий (у вигляді ковчега) з фігурними фронтонами. Найпевніше, синагога була зруйнована у 1930-х роках, або й пізніше”.
Художник Михайло Дяченко. Малюнок віднайшли кандидат історичних наук Анатолій Щербань та кандидат мистецтвознавства Євген Котляр. Державна наукова архітектурно-будівельна бібліотека імені В. Г. Заболотного
Синагога, як зазначив історик, зображена, ймовірно, зображена не лише на малюнку Михайла Дяченка, а й на картині Зіновія Толкачева. Уперше подібність синагог помітив кандидат мистецтвознавства з Харкова Євген Котляр, прокоментував Дмитро Куштан.
“Нещодавно в мережі фейсбук трапилося зображення картини, яке відразу ж викликало певні асоціації. Мова йде про роботу художника Зіновія Толкачова, яка належить до серії картин «Штетл (Местечко)», написаних у 1940-х роках за мотивами творів Шолом-Алейхема. На ній зображено стареньку єврейську синагогу. Ця сама синагога нагадала мені малюнок іншого художника — Михайла Дяченка. Ракурси й обриси, ба навіть деталі обох споруд надзвичайно подібні. Складається враження, що малювався один і той самий об’єкт з різницею у майже два десятиліття”.
Художник Зіновій Толкачов. Картина з серії «Штетл (Местечко)» (1940 роки). Картину віднайшов Євген Котляр. Малюнок зі сторінки у фейсбуці Дмитра Куштана
КОМЕНТАРІ