Одинадцятирічна Маргарита Мяус із Черкас грає на сопілці. У свої 11 років має понад сотню нагород з обласних, всеукраїнських та міжнародних конкурсів. Двічі ставала стипендіаткою міського голови. Дівчина вперше взяла інструмент до рук чотири роки тому, нині виконує твори, які під силу не кожному студенту музичного коледжу, — розповів Суспільному її викладач Юрій Павленко.
Маргарита розповіла, що в сопілку закохалася з першого звуку, коли почула звучання інструмента в інтернеті:
“Там жінка грала на сопілці. Я побачила і подумала — воу, це так круто, і теж захотіла грати на сопілці”.
Мама підтримала бажання доньки і повела до школи мистецтв. Викладач музики, заслужений працівник культури Юрій Павленко познайомився з Маргаритою чотири роки тому. Розповів, що тоді вона вже мала уявлення про музику, бо до цього вчилася вокалу. Але сопілка була для неї за новинку.
“Для неї було важко підняти і опустити один палець. Не всі підняти, а один. І от вона поступово, займаючись щодня і кожного разу виконуючи завдання, буквально до Нового року же посилала відео на конкурс”, — розповів викладач.
Відтоді конкурси були один за одним, додала мама Олена — обласні, всеукраїнські, міжнародні, які проходять онлайн. Майже в кожному дівчинка здобувала призові місця. Остання нагорода була в грудні 2025 року:
“Це конкурс гри на народних інструментах. Минулого року вона отримала перше місце”.
Нині Маргарита вже має понад сотню нагород та двічі ставала стипендіаткою міського голови.
“Є ті конкурси, якими ми пишаємося найбільше — це «Черкаські сурмачі, наприклад. Тому що це живий конкурс і там професійне журі. В Івано-Франківську ми теж брали участь в конкурсі. там було суворе журі. Хоч ми отримали друге місце, ми пишаємося цим другим місцем”, — зазначила пані Олена.
Потяг до творчості у Маргарити в крові, — додала Олена. Вона — письменниця, а тато дівчинки — безвісти зниклий на фронті актор обласного театру ляльок Юрій Мяус.
Але саме наполегливість юної музикантки веде її до перемог, а інструмент в її руках звучить по-особливому, пояснив викладач Юрій Павленко:
“Сопілка — це душа України, душа нашого народу. Вона може сміятися, плакати, розказувати щось”.
Маргарита грає естрадні, класичні мелодії, опановує складні твори, розповів викладач музики:
“Вона приїхала в Київ на конкурс «Класичний меридіан», то там журі уже після того, як вона зіграла, сказали — «як Бог». Кажу — ні, їй ще треба вчитися”.
Сопілки, на яких вчиться грати дівчина, різної величини, виготовлені з різного матеріалу та по-різному звучать.
“У мене всього вдома вісім сопілок, найбільша — це тенор.Вона з ебоніту. Найперша сопілка, на якій я почала видобувати свої найперші звуки, теж з ебоніту — це сопілка сопрано”.
Її улюблений інструмент — перша сопілка, — зазначила Маргарита. На ній грає найчастіше. Нині дівчина знову готується до музичного конкурсу.
“Сопілка варта того, щоб її чули у світі, тому що вона мелодична, вона як символ України, і вона завжди підіймає настрій. Сопілка — це для мене хобі. Мені подобається, як вона звучить. І надалі я планую продовжувати свій музичний шлях”, — розповіла музикантка.
КОМЕНТАРІ