blank

У музично-драматичному театрі в Черкасах режисер Гіо Пачкорія поставить драму Івана Карпенка-Карого “Безталанна”. Про пʼєсу розповів Суспільному: це сучасна українська класика без шароварів. Додав, що у постановці хотів показати глибину та складність людських почуттів. Аби краще зрозуміти характери персонажів, консультувався з психологом.

Декорації до постановки режисер підбирав символічні, прозорі. Хтось називає їх боксом, хтось — акваріумом або павільйоном, розповів режисер вистави Гіо Пачкорія. Для нього — це місце, де герої “Безталанної” намагатимуться зберегти кохання та життя.

“Захотілося створити умовно безпечну зону в наших реаліях. А наскільки вона насправді безпечна і герої себе відчувають, і чи комфортно їм тут — глядачі побачать.”

Тоді як за межами павільйону — хаос: зів’ялі квіти, розкидані аркуші та автомобільні шини. Будь-яка деталь на сцені не просто так, пояснив режисер. Кожна декорація — це символ. В основі сюжету — психологічна драма українського письменника Івана Карпенка-Карого “Безталанна”.

“Мені здається, те, що ми перенесли це в наш час, — найголовніше. Що ми не залишили цю історію в селі. А це — перенесення. Іде осучаснення і костюмоване, і музичне”.

Те, що було у класиці, лишилося і в сучасній постановці. Це проблема спілкування між людьми, відсутність взаєморозуміння та глибокий психологізм, розповів актор Сергій Бобров.

“Я граю батька Софії. Така складна для мене робота. Неоднозначна за суттю людська. Це людина, яка пройшла війну, яка 25 років служила на Кавказі і опиняється в ситуації, що нічого не може зробити в родині, в яку потрапила моя дочка. Краса цієї вистави — це те, що вона не схожа на інше, і не те, що ми знаємо зі шкільної вистави”.

Роль Софії виконає артистка театру Аліна Стародуб. Ніжна, любляча, весела — так називає свою героїню.

“Вона любить, вона самовіддана цьому коханню, вона щиро вірить, що її люди будуть любити. З дитинства її недолюбили, їй не вистачило батьківської любові. І в дорослому віці вона намагається з іншими людьми це наздогнати”.

Постановка глибоко психологічна, вважає артист драми Валерій Бондаренко. Втім, головна помилка героїв твору, додав, — невміння спілкуватися. Висновки ж робитимуть усі.

“Завжди потрібно робити якісь компроміси, десь вибачатися. І йти першим назустріч. Це не означає, що ти слабший. Сподіваюся, що у глядачів не буде такої історії, як у Гната з Софією”.

Прем’єра відбудеться 25 та 26 квітня у Черкаському академічному музично-драматичному театрі імені Тараса Шевченка.