Смілянин Максим Маценко разом з батьком понад 30 років вирощує фруктові дерева. Нині, окрім плодів яблук, груш, слив, абрикосів та черешень, продають саджанці не лише по всій Україні, а експортують у низку країн Азії та Європи. Їхня історія — це роки досвіду, спроб та помилок, десятиліття навчань, експериментів та ризику, а ще — ні з чим незрівнянні пахощі дерев, спів пташок, неповторні ранки і вечори, проведені в саду, так про свою родинну справу, яка колись була звичайним хобі, а нині — сягає промислових масштабів, Максим Маценко розповів Суспільному.

blank

Родинний бізнес розпочав його батько, нині ж до розвитку справи долучився пан Максим.

“Я володію господарством на якому ми вирощуємо фрукти — яблук, груш, персиків та абрикосів. Також ми вирощуємо посадковий матеріал – саджанці цих культур. На господарстві ми займаємося садівництвом родиною, колись це започаткував мій батько”, — розповів Максим Маценко.

Однією з гордостей родини, власник фруктового розсадника вважає яблуневий сад:

“В яблуневому саду висаджені сорти «Чемпіон», «Реджина принц» та «Голден». Цьому саду вже приблизно 20 років”.

Справу розпочали 30 років тому разом з батьком, зазначив пан Максим:

“Коли я ще був маленьким, батько зацікавився садівництвом і в нас була дачна невеличка ділянка тут поруч, у Володимирівці, і ми там посадили садок. Ще купляли саджанці у Млієві. Це було дуже давно, десь 30 років тому”.
За словами власника бізнесу, починали висаджувати дерева на невеликій ділянці городу, далі купували техніку і масштабувалися:

“Придбали трактор, колись ще давно, один. Потім другий трактор, оприскувач, косарку, яка в саду косить. Зараз от крапельне зрошення по всьому саду. А починали ми з того, що закладали маточники підщеп – це корінці яблунь, які потім висаджуються і на них щепляться сорти. Так перейшли від городу до промислового садівництва і розсадника”.

Морозна зима пошкодила дерева, але завдяки правильному догляду та підживленню, розраховують цьогоріч на гарний врожай, зазначив Максим Маценко:

“Після зими та після повернення весняних заморозків у нас було видно, що пошкодилася брунечка і ми обробляли садки амінокислотами і водоростями. Зараз бачимо, що багато бруньок відновилося і чекаємо потужний урожай”.
За словами власника фруктового розсадника, сад потребує постійного впровадження нових технологій:

“Площа садів у нас десь приблизно шість — вісім гектарів, ще маточники є. Ще в нас є гектар маточно-погонових садів та десь вісім — плодорозсадника. Зараз ми виходимо на новий рівень, садяться нові сорти, встановлюється потужна шпалера, протиградова сітка, сади ростуть і технології змінюються”.

Саджанці, вирощені родиною Маценків нині ростуть майже в усіх областях України та експортують до країн Азії. Нині планують вийти і на європейський ринок, зазначив пан Максим:

“Наші саджанці ростуть у більшість регіонів України — Вінницька, Харківська, Дніпропетровська області, Кропивницький. З експортом було найважче, бо треба сертифікуватися, і повинні вводити в реєстр сорти. Зараз ми із Європейським союзом укладаємо ліцензії. Зараз ось на сливу перемовини ведемо. Раніше експортували ми переважно у країни Азії — Казахстан, Киргизія. Зараз планується на Європу, в Ригу”.

Разом з родиною у садах проводить час не лише для роботи, а й для задоволення, розповіла Ольга Маценко:

“Для нас садівництво — це не тільки робота, а взагалі — це спосіб життя. Ми тут і працюємо, і живемо, і сина виховуємо. Навчаємо його любити і природу, і землю. Ми з сином виходимо, просто зриваємо з дерева і їмо, яблука, черешні, просто так вийшли і пішли смакувати”.

За словами Максима Маценка, кожен сезон на природі по-своєму особливий:

“Коли син бігає по садку — відчуваю задоволення, що дерева квітнуть та діти ростуть. Коли сади цвітуть, коли ми збираємо врожай — найкращі моменти. Восени дуже красиво. А взимку дерева ми обрізаємо, тоді приносить задоволення, як чистенько і гладенько всі дерева обрізані”.

Нині планує придбати нову техніку для догляду за деревами, та захистити їх від граду, зазначив власник бізнесу:

“Накрити сади протиградовою сіткою потрібно, змінити техніку на більш сучасну. Зараз ми закупили декілька обприскувачів потужних, класних. Тому зупинки немає в цьому питанні, це – постійний розвиток”.

Початок повномасштабної війни загальмував розвиток господарства, проте вже з 2023 року попит на саджанці знову зріс, розповів пан Максим:

“Тоді, коли почалася повномасштабна війна, у 2022 році тоді був стрес дуже, як буде все, як буде з садами, як буде з нами. Хто буде в такий час вкладення робити? І десь таке просідання було півроку-рік. Було важкенько, але люди все одно замовляли. Десь через рік, коли люди побачили, що стабільно, що ЗСУ тримає фронт, і тоді почався дуже активний рух у садівництві. Зараз дуже багато створюється садів. Думаю, що це показник того, що Україна повинна вистояти і нас чекає гарне майбутнє”.