Відома черкащанка, заступниця голови Верховної Ради України Ірина Геращенко минулими вихідними разом з родиною їздила до Лапландії. Враженнями від поїздки поділилася на “Фейсбуці”.
“Очікувано багато росіян, але менше, ніж думала. Можливо тому, що навала русотуристо тут традиційно на новорічно- різдвяні свята. Ми ж спеціально вибирали вікенд після канікул. Неочікувано дуже багато китайців. Результат оголошеної їх владою «політики відкритості», коли вже майже 100 мільйонів жителів Піднебесної мають закордонні паспорти й пізнають світ. Китайські туристи в чергах до музеїв і магазинів Лондона чи Парижу – вже давно звична картинка цих європейських столиць. Тепер і в черзі до Йолопукки вони складали більшість, й очікуючи аудієнції з дідуньо, радісно робили селфі біля фото президента КНР Си Дзеньпину з Сантою.
В останні роки Санта отримує до 18 мільйонів листів від дітей з усього світу( щодня 32 тисячі листівок) , й найбільше – з Китаю, на другому місці – Польща, потім йдуть Британія, Японія, Фінляндія і інші країні. Цю інформацію можна довідатися на пошті Санти, де ельфи продають листівки і красиві марки. Ми годину обирали серед яскравих листівок найкрасивішу, щоб написати бабусі і Амуру про Санту.
Санта – окрім того,що улюбленець дітей і дорослих всього світу, – ще й геніальний бізнесмен. Його резиденція- це череда сувенірних лавок з безкінечними магнітами, іграшками, шапками і рукавицями. Не витримала- й собі купила чергову смішну шапку з оленями і баламбонами. Чекаю тепер чергові снобістські ремарки наших «гуру моди і стилю», яким всі шапки – не такі, й як вона посміла. Але мені зате тепло, й пам‘ять про Санту.
Як на мене, village Santa надто комерціалізована, бо окрім Пошти та Резиденції дідуньо, оленів й полярних собак – хаски, всі інші розцяцьковані будиночки – сувенірні лавки з одноманітним туристичним набором магнітиків- іграшок – футболочок. Тому варто зайти в одну – й тікати подалі, гуляти. Й для гаманця, й для психіки- це оптимальне рішення.
Цікавіше враження – Парк Санти, стилізована печера з ельфами, де діти і дорослі із задоволенням повертаються до передноворічних забав, надягаючи веселі червоні шапочки.
В Фінляндії не залишає відчуття щирої радості за фінів, як же їм повезло свого часу уникнути участі 16-тої рєспублікі . Навіть страшно уявити, які б, замість цукеркових village, беспросвітні дєрєвні були б на цих засніжених полярних просторах, якби зараз Фінляндія була не однією з 28 країн ЄС, а обламком «вєлікого і могучєго» чи ще однією російською губернією.
Містечко Санти і парк Санти знаходяться в двох кілометрах одне від одного, й розраховані на дітей до 7 років . Хоча якщо вам 47, то теж сподобається розмальовувати імбірні пряники, робити всією родиною новорічні листівки, іграшки і сніговиків. Такі прості і правильні речі, яким варто приділяти більше уваги вдома, разом з дітьми – й не лише в переддень свят.
Ми майстрували наші іграшки, коли поряд вмостилася родина росіян, й жінка запитала : «А сколько на Украине дети учат языков? Английский обязательно?»
«Правильно говорити в Україні. – відповіла, – Обов‘язково тільки українську. Англійську по бажанню. Російську теж – по бажанню». «Я не знала, что надо говорить – в Украине» – здивувалася та. Ну, ось і добре, що дізналася.
Ми мандрували 3 дні, й як на мене – це максимальний термін подорожі до Санти. Здивувало, що в village , де чисельним туристам пропонують катання на собаках, оленях і снігоходах, немає оренди бігових лиж. Я б з радістю трохи покаталася цими чудовими лісами.
Ми мали довгу пересадку в Хельсинки, тому заїхали в місто (до речі, вперше була в Хельсинки), й ще відвідали місцевий зоологічний музей, малі – любителі розглядати скелети динозаврів. Дітям дуже сподобалися відтворені гігантські чучела мамонтів (вперше побачили подібні) й юрта, куди можна залазити й сидіти на шкурах біля штучного вогнища.
Ще встигли з’їздити до найпівнічнішого в світі зоопарку, в 80 кілометрах від села Санти, де зібрані різні полярні тварини: велика колекція сов,пара білих ведмедів, лисиці, рисі, смішні видри і товстенні відгодовані бобри . Звірі живуть в наближених до природніх умовах, й прогулянка цим маленьким зоо – чудова нагода пройтися засніженим казковим лісом.
Тут пізно світає й вже о 15 – сутінки, але десь о 10 годині ранку небо починає грати різними фарбами. Мріяли побачити Північне сяйво, не пощастило, але це рожево – синьо – фіолетове небо заворожує. Як і засніжений зимовий ліс. Хоча…. наш засніжений зимовий ліс в рідному селі не менш прекрасний. Й ми вже за ним скучили.”
КОМЕНТАРІ