2020 рік був особливим для НВК-міської гімназії — навчальному закладу виповнилося 120 років. УманьNews.City пропонує вам історію школи від заснування і до сьогодення.

1900 рік

1 липня 1900-го року в Умані, за дозволом міністра народної освіти та за сприяння міської думи відкрита, Уманська жіноча гімназія. Спочатку вона містилася у найманій будівлі, а вже з 18 вересня 1901 року навчання розпочалося у приміщенні, спорудженому на кошти міської громади, в якому заклад знаходиться і сьогодні.

До гімназії приймали дівчат 9-10 років із заможних родин. Спочатку було відкрито 3 класи, а вже в 1904 році — 7 основних і 1 підготовчий клас, де навчалося 350 вихованок. У 1914 році їх було шістсот вісімдесят дві, оскільки правила прийому вже не були такими суворими, і можна було навчатися дітям дрібних чиновників. Це дозволило відкрити 8-й педагогічний клас, випускниці якого могли працювати вчителями початкової школи.

blank
Проіснувала жіноча гімназія до 1920 року, коли відбувся останній випуск гімназисток. За 17 років, з 1903 по 1920 рік, із закладу випустили майже 800 учениць.

blank

1920 рік

Гімназію реорганізували в семирічну єдину трудову школу №2. Дівчата й хлопці тепер навчалися разом, уперше тут з’явилися діти з бідних родин. Класи були переповнені — по 35-40 учнів, причому за однією партою сиділи молодші школярі і підлітки 12-15 років. Бракувало досвідчених учителів, не було нових підручників.

У 1921 році директором школи став Галай Іоникій Якович. З кожним роком заклад набував усе більшого авторитету: майже у всіх змаганнях учні школи №2 займали перші місця, щороку у дворі школи для батьків та мешканців міста учні влаштовували виставку наочних приладів, таблиць, ілюстрацій до уроків, зроблених власноруч. Працювали гуртки: драматичний, співочий, фізкультурний, літературний, авіамодельний, шахістів, випускали газету накладом 300 примірників.

У 1922 році при школі організований дитячий садок, який розміщувався на третьому поверсі. Спочатку у ньому було лише 15 дітей.

1926 рік

2-ій міській трудовій школі присвоєне ім’я Івана Яковича Франка. Батьки учнів надавали школі допомогу: чергували в їдальні, лікували хворих, проводили заняття гуртків, допомагали незаможним школярам купити взуття, організовували їм безкоштовні сніданки, купували підручники.

У 1930-1931 роках в школі навчалися 467 школярів.

blank

1932 рік

Школа стала середньою. За підсумками роботи міський відділ народної освіти визнав її зразковою.

1935 рік

Школа відсвяткувала свій перший випуск 10 класу. Майже всі випускники здобули вищу освіту, успішно працювали у різних галузях народного господарства. У передвоєнні роки школа підтверджувала звання зразкової і за показниками навчання і виховання учнів займала перше місце серед двадцяти однієї школи міста. До 1941 року атестати про середню освіту одержали 286 десятикласників.

1941 рік

Випускний вечір 1941 року відбувся в суботу 21 червня. Ранок застав учорашніх школярів у «Софіївці», а вже через кілька годин, коли стало відомо про напад нацистської Німеччини і початок війни, більшість юнаків прийшли до військкомату, щоб у лавах Червоної Армії захищати рідну землю. На фронт пішов і директор школи Ткачук Нифонт Семенович, учителі та учні попередніх випусків.

1 серпня 1941 року Умань була окуповане фашистськими військами. У школі розмістився німецький шпиталь, усе шкільне майно знищене, уціліло лише те, що взяли на зберігання вчителі, учні та батьки.

Колишні учні школи активно долучилися до боротьби з ворогом.

З відомих 250 учнів школи, які в 1941 році одягли солдатські шинелі, повернулися до мирного життя лише 32 воїни, більшість із них стали інвалідами. Воювали також і вчителі, директор школи Нифонт Семенович Ткачук був важко поранений, але після війни знову очолив навчальний заклад.

1944 рік

10 березня 1944 року Умань звільнена від фашистських загарбників. Уже через місяць, 10 квітня, біля школи зібралися вчителі та учні. Вони впорядковували приміщення та подвір’я, зносили майно, готували школу до навчання, яке невдовзі розпочалося.

Завдяки творчій, самовідданій праці вчителів кількість учнів збільшувалася. Якщо у 1944-1945 роках тут навчалося 273 школярів, то через кілька років уже 600.

1947 рік

З вересня 1947 року у класах з’явилися парти, засклені вікна, упорядкований спортивний майданчик на подвір’ї.

50-ті роки ХХ століття

У 1950 році у 12 кімнатах розміщувалось 23 класи, в яких навчалися 800 школярів, тому школа працювала у дві зміни. Учні мали кімнату для занять фізкультурою, оранжерею, навчально-дослідну ділянку в 4 гектари, а з 1955 року — власну кролівницьку ферму. Виділене приміщення для шкільної бібліотеки, а її книжковий фонд збільшився вдвічі.

Учні школи відзначалися ґрунтовністю і глибиною знань — вони ставали переможцями в олімпіадах з різних дисциплін, у спортивних змаганнях, учнівський хор багато років був учасником обласних концертів народної самодіяльності.

З 1954-1955 навчального року у школі створені спеціалізовані класи і старшокласники опановували спеціальності техніків-механіків сільського господарства і техніків-будівельників. Відбулося лише два випуски таких класів, і за цей час учні збудували для школи два приміщення під майстерні, гараж, оранжерею, флігель для кабінет біології. Крім того, багато робіт у школі: ремонт приміщень, асфальтування подвір’я, догляд за зеленими насадженнями та інше — виконували самі школярі.

У 1958 році запроваджене 11-річне навчання, а в спеціалізованих класах — 12-річне.

1960 рік

У 1960 році навчальний заклад реорганізований у школу з подовженим днем — створено 8 груп, влаштовано спальні для молодших школярів, відкрита їдальня на 250 місць.

1970 рік

У 1970 році для школи збудований новий триповерховий навчальний корпус, де розмістилися класи для молодших школярів, бібліотека, кабінети біології, географії, хімії, збудована нова спортивна зала. Це дало можливість навчатися дітям в одну зміну.

blank

Відкрито математичний клас. На той час в області було лише два математичні класи і навчатися в них було престижним, тому батьки охоче віддавали дітей до другої школи.

З 1971 року педагогічний колектив школи очолює Заслужений учитель України Яременко Михайло Павлович.

У 1972 році в школі навчалися 743 учні, а на кінець 1974-1975 навчального року їх стало вже 1059.

1990 рік

В 1990 році у школі з’явився перший гімназійний клас. Через два роки відкрито школу мистецтв з трьома відділеннями — хореографічним, музичним і образотворчим. А в 1999 році школа-гімназія № 2 реорганізована в Уманську міську гімназію ім. І.Я.Франка — заклад нового типу, який вважався одним із кращих в Умані та області.

2000-ні роки

З 2004 заклад став Уманською міською гімназією Уманської міської ради Черкаської області. А з 2016 — НВК «Уманська міська гімназія – школа естетичного виховання».

Майже 30 років у гімназії є школа естетичного виховання, де навчається біля 400 учнів.

За останні 75 років (1945-2020 р.р.) повну загальну освіту здобули 4312 випускників. Золотими і срібними медалями з 1955 року нагороджений 421 випускник — 263 золоті і 158 срібних медалей.

Гімназія пишається своїми випускниками. Серед них — два Герої Радянського Союзу Радзієвський Олексій Іванович, генерал армії, Півнюк Микола Володимирович, підполковник та Герой України Кизило Андрій Олександрович.

blank

4 роки поспіль заклад входить до ста кращих шкіл України за результатами ЗНО/ДПА і неодноразово ставав першим серед шкіл Черкаської області.