У Черкасах люди судяться з агентством із працевлаштування за кордоном. Його власник Павло Котляренко обіцяв за 1 тис. євро знайти кожному клієнту роботу. Натомість забрав гроші й виїхав у Польщу, пише “gazeta.ua”.

– Хлопець повернувся із зони АТО, а я саме закінчила університет. Хотіли поїхати на заробітки за кордон, – розповідає 23-річна Людмила Кисіль. – Щоб менше ризикувати, вирішили вибрати популярний напрямок – Польщу. Моя подружка, яка їздила туди вже 2 роки, порадила звернутися до агентства з працевлаштування “Ворк-енд-кінг”, власником якого є Котляренко Павло Володимирович.

Нам зробили необхідні документи, підібрали хороші вакансії на автомобільному заводі в передмісті Катовіце. Поселили в комфортну кімнату, – продовжує Людмила. – Ми працювали півроку – поки не закінчилася робоча віза. Зарплату отримували вчасно і в повному обсязі. Коли повернулися додому, вирішили знову їхати на заробітки. Пішли у вже знайоме агентство. Запропонували місце на рибному заводі в норвезькому місті Олесунн. Проїзд та оформлення – за рахунок працедавця. Нам лише треба було сплатити тисячу євро внеску за те, щоб зробили документи та забронювали вакансії на заводі. Якщо роботи не знайдеться, впродовж шести місяців гроші мали повернути. Всі ці пункти зазначені в договорі.

Два місяці після підписання договору Людмила з хлопцем 27-річним Петром Шевченком чекали виклику на роботу.

– Не витримав і пішов за поясненнями в агентство. Але Котляренка там не застав, – говорить Петро. – Телефоном заявив, що переїхав до Києва. Казав, питання з роботою гальмується через польських посередників. Більше на дзвінки він не відповідав. Зрозуміли, що нас надурили. Заявили в поліцію. Від секретарки Котляренка дізналися, що він ховається в Польщі, а на сайті Міністерства соціальної політики знайшли інформацію про те, що його норвезька афера – не перша, яку провернув. 2017 року клієнта “Ворк-енд-кінга” затримали на польському кордоні з фальшивим запрошенням. Офіс та майно агентства опечатали. Але контора працювала аж до жовтня 2018-го. Сайт функціонує досі.

– Дратує цинічна вседозволеність та безкарність подібних аферистів, – додає інша постраждала 47-річна Тетяна Упорова. – Я тяжко працювала, аби зібрати цю тисячу євро. Буду йти до кінця, щоб винний поніс покарання.

Жертви афериста подали колективну заяву до поліції. Хочуть повернути втрачені гроші.

– Це – шахрайство. Підприємець знав, що не виконуватиме своїх зобов’язань, – говорить юрист 55-річний Вадим Трушков. – Якщо гроші були переведені не на рахунок юридичної особи, то це вважається службовим злочином. Можливе відшкодування моральної шкоди, оскільки позивачі втратили частину прибутків, бо не шукали роботу, коли півроку чекали на праце­влаштування за кордоном.

Не слід платити наперед

Юрист Вадим Трушков розповів, на що треба зважати при працевлаштуванні за кордоном через посередника, аби не стати жертвою аферистів:

– компанія з працевлаштування повинна бути офіційно зареєстрована і мати ліцензію Міністерства соціальної політики;

– впевнитись, що дані про країни, з якими ведеться співпраця, адреса головного офісу установи, рік заснування, термін дозволу роботи агентства та інша інформація відповідає дійсності;

– не платити наперед гроші агентствам. Рекрутингові фірми мають отримувати оплату своїх послуг виключно як відсоток із зарплати робітника;

– всі умови роботи мають бути обговорені і прописані у контракті. Будь-яка невідповідність – порушення закону;

– робочий контракт, робочу візу і медичну страховку клієнт має отримати ще в Україні – рідною та іноземною мовами.