Активісту та військовому Олександру Аронцю заблокували рахунки через справу про вбивство журналіста Сергієнка

Громадському діячу та військовому Олександру Аронцю за рішенням суду заблокували рахунки. Суд зобов’язав його, та вже загиблого на війні активіста Олега Собченка сплатити компенсацію ймовірному убивці героя Небесної Сотні Василя Сергієнка. Про це Аронець написав у соцмережі.

Так, обвинувачений у вбивстві журналіста Василя Сергієнка, Вадим Мельник звернувся до суду з позовом проти Олега Собченка та Олександра Аронця про спростування недостовірної інформації, захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди. Він стосувався низки дописів, опублікованих упродовж 2017–2018 років, де Мельника називають “організатором вбивства”.

Позивач просив суд визнати недостовірною цю інформацію, зобов’язати спростувати і видалити її, заборонити поширювати інформацію про винуватість без вироку суду, а також стягнути з Собченка компенсацію в розмірі 70 тисяч гривень, а з Аронця — 30 тисяч гривень.

За словами Аронця, він не отримував жодних повідомлень від суду в цій справі упродовж цих років, аж поки 25 лютого 2026 року не побачив у “Дії” сповіщення про відкриття виконавчого провадження на виконання рішення суду. Рахунки військового на суму, визначену судом, а також його банка з актуальним збором на потреби армії були заблоковані.

Олександр Аронець, також нагадав подробиці справи Сергієнка.

“У квітні 2014 року на очах у його літньої матері невідомі викрали журналіста та активіста Революції Гідності Василя Сергієнка просто з подвір’я його будинку. Його вивезли до лісу та жорстоко вбили. За даними досудового розслідування, слідство встановило ймовірних організаторів і виконавців злочину. У матеріалах справи фігурують особи, які пов’язані з тодішнім народним депутатом від Партії регіонів Геннадієм Бобовим, зокрема називається колишній керівних охорони нардепа Вадим Мельник, як ймовірний організатор вбивства. Проте станом на сьогодні більшість обвинувачених або перебувають на волі, або втекли, або скористалися процесуальними механізмами й мобілізацією, як той же Мельник, щоб вийти з-під варти. Вироку у справі досі немає! 12 років! Я був одним з організаторів конкурсу журналістських розслідувань імені Василя Сергієнка. Ми створювали цю премію, щоб правда жила. Щоб журналісти не боялися. Сьогодні звертаюся до всіх журналістів, які брали участь у конкурсі, до всіх колег — поширте цю інформацію. Це не лише моя історія. Це історія про те, що відбувається зі справами Майдану. Про те, що справедливості у справах тих, завдяки кому ми досі не васали росії, немає”, – написав він у “Фейсбуці”.

Також Аронець публічно звернувся до Офісу Генерального прокурора з рядом питань:

• Який нині статус справи про вбивство Василя Сергієнка?
• Чому обвинувачені перебувають на волі?
• Чому за 12 років немає вироку?
• Чому не притягнуто до відповідальності можливих організаторів та замовників?
• Чи відомо вам де “проходить службу” Вадим Мельник, та чи перебуває він на території України?
•  Вам не соромно перед вдовою Василя Сергієнка?

У коментарі “Дзвону” Олександр Аронець зазначив, що його належним чином не було повідомлено про відповідну судову справу, і цікаво, що навіть у “Дії” не приходило відповідних сповіщень, хоч мали б.

“Тож, очевидно, ця справа не була нележним чином зареєстрована. Більше того, в ухвалі виконавчої служби вказано моє ім’я та прізвище, однак адреса вказана не моя. Тож цілком імовірно, що вона взагалі мене не стосується”, – зазначив він.

Утім, одразу ж додав, що якраз таким чином корумповані суди можуть позбавляти людей права оскаржувати рішення на “прохання” зацікавлених сторін.

“Зараз буду шукати адвокатів, щоб розібратись із ухвалою Державної виконавчої служби, яка (о, диво! – ред.) надійшла мені в “Дії”, і, можливо, спробуємо поновити строки давності і по самій справі, щоб оскаржити її. Що ж до Олега Собченка, який загинув на війні у 2023 році, то виконавче провадження щодо нього закрите. Згідно з інформацією в ухвалі Подільського районного суду з нього обвинувачений просив стягнути 70 тисяч гривень. Однак, я переконаний, що такі люди не мали права голос подавати, не те що в суди подавати. А все це результат безкарності, бо саме вона породжує ще більше зло”.

Олександр Аронець також додав, що у справі Василя Сергієнка не може бути “давності” і суспільство має поставити запитання перед правоохоронними органами, чому за 12 років не було притягнуто до реального покарання ані виконавців, ані замовників жорстокого убивства. А натомість йде переслідування активістів, які, власне, і добивались справедливого розслідування.

Що відомо про справу Сергієнка?

Нагадаємо, журналіста Василя Сергієнка у квітні 2014 року викрали з власного будинку. Згодом його тіло з ознаками катування знайшли та розпочали карну справу. Суди стосовно підозрюваних у справі проходили спочатку на Черкащині, потому справою зайнялися Офіс Генпрокурора та ДБР.

В організації викрадення, катуванні та вбивстві Сергієнка підозрювали Вадима Мельника, Володимира Воронкова, Віктора Горбенка, Валентина Завражина, Максима Русіна та Романа Недибалюка, яких затримували впродовж 2015-2017 років. У липні 2017 року прокуратура Черкаської області направила до суду обвинувальний акт стосовно організатора та одного з виконавців викрадення і вбивства. Один з підозрюваних утік до США, і там заявили, що не видадуть Україні Андрія Іносова, якого також підозрюють у викраденні та вбивстві журналіста та учасника Євромайдану Василя Сергієнка.

Згодом Генпрокуратура почала передачу Державному бюро розслідувань (ДБР) матеріалів про злочини, вчинені під час масових протестів на київському Майдані Незалежності у 2013-2014 роках. Обвинувальний акт стосовно виконавців викрадення та вбивства журналіста, учасника Самооборони Євромайдану Черкаської області Василя Сергієнка направили до суду. Санкція статей передбачає покарання у вигляді довічного позбавлення волі.

Окремо щодо підозрюваних розслідували факти створення злочинної організації, приховування злочину, незаконного проникнення до володіння із застосуванням насильства та умисного підпалу.

Як зазначали в Державному бюро розслідувань у лютому 2023 року, слідчі здійснювали досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактами “організації невстановленими на цей час високопосадовцями органів державної влади України викрадення людини за попередньою змовою групою людей та умисного вбивства з особливою жорстокістю на замовлення”, а також за фактом створення злочинної організації.

“За результатами досудового розслідування до суду для розгляду по суті скерували обвинувальні акти щодо семи людей”, — додавали у відомстві.

Відомо про те, що у справі фігурували: Вадим Мельник, Роман Недибалюк, Віктор Горбенко, Максим Русін, Володимир Воронков, Валентин Завражин, Валерій Федоров та Андрій Іносов.

У Офісі Генпрокурора своєю чергою у відповіді на запит журналістів тоді зазначили, що публічні обвинувачення у провадженнях, що стосувалися цієї справи, підтримували їхні прокурори.

Одну зі справ розглядали за обвинуваченням Валерія Федорова та Андрія Іносова за ч. 3 ст. 146, п. п. 3, 4, 6, 11, 12, ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 162, ч. 1 ст. 255 Кримінального кодексу України. Нею займався Дарницький райсуд Києва, на той час вона була на стадії підготовчого судового засідання.

“Обвинувачені перебувають у міжнародному розшуку. Щодо них обрали запобіжні заходи у вигляд і тримання під вартою (заочно). Наступні судові засідання призначили на березень та квітень”, — зазначали у відомстві.

Ще одну справу розглядали за обвинуваченням 3авражина, Недибалюка, Воронкова, Русіна, Мельника та Горбенка — у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 194, ч. 3 ст. 146, п. п. 3, 11, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 255 Кримінального кодексу. Після об’єднання в одну судову справу за них взявся Дарницький районний суд Києва.

Надалі матеріали стосовно обвинувачених виділили в окремі судові провадження.

Зокрема, що стосується Русіна — судовий розгляд тривав.

Також тривав судовий розгляд у судовій справі за обвинуваченням 3авражина та Недибалюка.

Щодо Горбенка та Мельника — судовий розгляд зупинили у зв’язку з призовом обвинувачених для проходження військової служби за призовом під час мобілізації.

Стосовно Воронкова — судовий розгляд зупинили у зв’язку з розшуком обвинуваченого.

Стосовно обвинувачених 3авражина, Недибалюка, Мельника та Горбенка були обрані запобіжні заходи у вигляді особистого зобов’язання, щодо Русіна — застава.

“За законом, якщо їх не тримали під вартою і відсутній обвинувальний вирок суду (до вироку особа вважається невинуватою), то їх можуть мобілізувати. Тут виходить така ситуація: після їхнього повернення зі служби справу щодо них продовжать розглядати з того місця, на якому цей розгляд зупинився, тобто факт наявності статусу учасника війни на фінал справи не впливає. Але тут ситуація “50/50″: ніхто не може гарантувати, що ці люди після завершення служби за мобілізацією не будуть переховуватися від органів досудового розслідування. По факту маємо якісь такі зобовʼязання «на чесному слові» Хоча з юридичної точки зору все і логічно: немає вироку і не під вартою — можуть бути призвані на службу”, — розповів у коментарі юрист Олександр Колесніков.

Що ще відомо про підозрюваних?

За інформацією Watchers, Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) 15 вересня ухвалив рішення на користь Вадима Мельника, обвинуваченого в організації вбивства журналіста Василя Сергієнка.

У скарзі до Європейського суду з прав людини Мельник заявив: не мав доступу до належної медичної допомоги під час утримання в СІЗО. Він скаржився також на: утримання у металевій клітці під час судових засідань у 2017–2018 роках; начебто свавільне “повторне затримання” слідчим 30-го травня 2017-го року; нібито необґрунтоване утримання його під вартою під час досудового розслідування; неналежний розгляд українськими судами скарги щодо законності його затримання у 2017-му році; відсутність незалежності українських судів під час розгляду питання щодо утримання його під вартою на досудовому слідстві.

Відтак, суд вирішив, що Україна має сплатити Мельнику 10 тисяч євро як матеріальну шкоду.