У Каневі поглиблюється політична криза, коли частина депутатів вже більше року не відвідує засідання сесій. Спочатку прикриттям слугували тези про відновлення повноважень депутатів від ОПЗЖ, а тоді, коли стало очевидним, що такі «аргументи», м’яко кажучи, погано пахнуть, перейшли до прямих вимог про відставку міського голови. При цьому якихось обґрунтованих претензій не звучить, жодних компромісних рішень не пропонується. Складається враження, що бажання позбутись очільника громади стає мало не нав’язливою ідеєю окремих політичних кіл, бо в бажанні досягнути мети вони йдуть на те, щоб ігнорувати інтереси простих людей, ба навіть потреби армії, яка проливає кров, щоб у тому ж Каневі можна було думати про щось іще, окрім прагнення просто вижити. Про те, яка ситуація у Канівській громаді зараз та які шляхи виходу із ситуації, говоримо із міським головою Ігорем Ренькасом.

– Ігоре Олександровичу, у Канівській територіальній громаді склалась непроста ситуація через те, що вже більше року не може відбутись сесія міськради, тож досі не прийнятий і головний фінансовий документ – бюджет 2023 року. Це безпрецедентна для області проблема. Прокоментуйте.

– Так, проблема серйозна. Як ви знаєте, вона триває із квітня минулого року, коли під тиском громади сесія прийняла рішення про дострокове припинення повноважень депутатів від ОПЗЖ. Тоді, коли місто знаходилось під загрозою наступу ворога, обранці від цієї політичної сили не висловили своєї позиції щодо росії, не зробили жодних публічних заяв. Тож логічно, що громаду це обурило, адже ми пам’ятаємо, скільки відвертих колаборантів та агентів москви були у лавах ОПЗЖ. Коли сесія голосувала за це рішення був лише один вибір: або виконати волю громади, що прийшла до сесійної зали, або стати на бік ОПЗЖ. Зрозуміло, що більшість депутатів прийняли патріотичне рішення, хоч, можливо, з приводу його законності-незаконності можна дискутувати у юридичній площині. Це стало приводом для деяких обранців згодом відкрито саботувати засідання сесій і публічно зневажати громаду, вимагаючи повернення депутатів від ОПЗЖ. Мова йде про депутатів: Партія Зелених України – Коржов Володимир Леонідович, Майстренко Михайло Григорович, Коляда Олександр Михайлович; «Європейська солідарність» – Хоменко Віктор Миколайович, Радченко Олена Олександрівна, Воюцька Олена Аврамівна, Капітан Єлизавета Вікторівна; Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» – Ткаченко Сергій Сергійович, Водянов Сергій Миколайович, Леонова Оксана Василівна. Ви лише вдумайтесь: саботувати роботу органу місцевого самоврядування задля повернення до нього обранців від забороненої в Україні політичної сили! Як думаєте, мали б в ситуацію втрутитись компетентні правоохоронні органи? Але не втрутились. Це дивно? Так. Не наштовхує на думку, що ситуацію режисує якась впливова рука із високого кабінету? Наштовхує. Не думаєте, що насправді питання не в депутатах від ОПЗЖ, а в захопленні влади? Мені саме так і здається. Але повернемось до бюджету. Профільні підрозділи підготували цей документ у визначені законодавством терміни, обговорили його на засіданнях постійної депутатської комісії та виконавчого комітету. Проект рішення міської ради з цього питання був розісланий кожному з депутатів. Ми вірили, що колективний розум переборе амбіції місцевих політиків. Однак в анонсований термін сесія міської ради не відбулась через недостатню кількість депутатів, які зареєструвались перед початком роботи. Ще дві спроби провести засідання міської ради позитивних результатів не дали. Відчуття, що опозиційними фракціями хтось диригує, намагаючись створити «революційну» ситуацію в громаді, лише посилилось. Ще більше це враження складається, коли проаналізувати зміну риторики так званих «опозиціонерів». Якщо в попередніх періодах ці фракції заявляли, що вони відновлять свою роботу в міській раді після того, як буде відмінене рішення «Про дострокове припинення повноважень депутатів із фракції «ОПЗЖ», то тепер про ОПЗЖ вже мова не йде. Вишукуються інші причини, що, на думку опозиційних депутатів приводять до нинішнього стану. Але суть та сама: комусь дуже не догодив міський голова, і йому намагаються викручувати руки. При цьому у боротьбі за контроль над містом ідуть навіть на те, щоб шкодити Збройним силам України! Саме так, адже ми, як і всі громади області, маємо допомагати армії. Наприклад, нас просили на ремонт воєнної техніки виділити 4 мільйони гривень, але без прийняття бюджету це неможливо. Здається, такі дії не можна описати звичайними словами, а лише формулюваннями із Кримінального кодексу.

– Тобто виходить, що депутати, які не ходять на сесії у такий час, по факту, працюють на державу-агресора?

– Певною мірою. Адже вони блокують роботу громади, зривають наші зобов’язання перед військовими, розхитують ситуацію. І все це через власні амбіції, хоч, знову ж таки, повторю, не вірю, що таке можливе без якогось «благословення» згори. І також не вірю, що це просто через те, що їм просто не подобається міський голова. Думаю, все набагато глибше. А відтак впродовж року лідер депутатської фракції «Європейська солідарність» депутат В. Хоменко не раз говорив, що «для всіх нас питання номер один – зберегти Державу і зробити максимум для цього». Він закликав не шукати ворогів там, де їх немає і об`єднувати зусилля в цей важкий час для нашої Держави і нашого міста. А насправді дії його колег по фракції не підтверджують щирості цих закликів. Окрім неприйнятого бюджету, є ще безліч питань, по яких рішення повинна приймати сесія, в тому числі які хвилюють десятки окремих родин громади і сотні освітян – галузі, піклування про яку фракція В. Хоменка відносила до пріоритетів в роботі.

– Можливо, варто було б звернутись до партійного керівництва цих депутатів, адже вони підривають патріотичних імідж цих політсил в Каневі.

– Я неодноразово звертався до голів партій «Батьківщина» та «ЄС» з проханням вплинути на ситуацію, створену депутатами цих політичних сил. Відповідь надійшла тільки від обласного очільника «Батьківщини» Ю. Тренкіна, в якій зазначалось, що проведено бесіду з С. Такченком, та мене запевнили, що депутати будуть відвідувати сесії. Але ситуація не змінилась і саботаж продовжується. На тепер депутати, що не відвідують сесії, пишуть в соцмережах та розповсюджують інформацію, що знаходять в «жорсткій обґрунтованій опозиції до міського голови», але це все фікція, бо, по факту, вони знаходяться в жорсткій опозиції до кожного воїна, яким ми наразі не можемо перерахувати кошти, до кожного мешканця громади, який потребує дорогу, матеріальну допомогу та укриття. Зокрема у одному з мікрорайонів міста не може нормально працювати єдиний там дитячий садочок, бо він не має належного укриття. А збудувати його ми не можемо, бо для цього громада повинна мати прийнятий бюджет, щоб в ньому були прописані ці капітальні видатки. І це, ще раз нагадаю, під час війни, коли влада має демонструвати єдність та здатність вирішувати проблеми, коли від цього без перебільшення залежать життя людей. Однак єдине, чим наразі займаються депутати-саботажники — це писанина у всі структури ГПУ, СБУ, Нацполіцію з брехливими звинуваченнями міської влади. Брехливими, бо жоден їхній лист не спрацював. Однак який же цинізм влаштовувати брудні політичні чвари у час, коли громада втрачає на фронті своїх найкращих синів і дочок! Ким же треба бути, щоб продовжувати видирати якісь преференції для себе, коли весь народ бореться за саме своє існування, за свою державу?!

– Які ще конкретні проблеми отримала територіальна громада від того, що головний фінансовий документ на поточний рік не прийнятий?

– Скажу відразу, що робота управлінь та відділів виконавчого комітету не зупинена. Законодавець передбачив можливість фінансування захищених видатків по тимчасових кошторисах, на суму 1/12 минулорічних бюджетних призначень по галузях. Однак це не може продовжуватись безкінечно. Адже бюджетний процес є динамічним продовж року. Це є великим «плюсом» місцевого самоврядування. Життя постійно ставить перед громадою виклики, на які потрібно реагувати, в тому числі забезпечуючи фінансування заходів по вирішенню поточних проблем. Однак в умовах тимчасового кошторису ми обмежені 1/12 минулорічних видатків. Перш за все ми не зможемо забезпечити виплату заробітної плати значній категорії працівників галузі освіти (умови їх фінансування відрізняються від минулого року). Згідно підрахунків, дефіцит видатків становить близько 4 млн. грн. «Додати» ці кошти освітянам можна тільки рішенням міської ради. Повторю ще раз, що ми не зможемо надавати субвенції Збройним силам України. Підрозділам поліції, МНС, СБУ. Ми обмежені в наданні матеріальної допомоги жителям громади, які попали в складні життєві обставини. Для вирішення важливих питань для повноцінного функціонування комунальних підприємств також потрібні рішення міської ради. Необхідно провести ремонт даху приміщення ЦПСМД (нова поліклініка) на суму більше як 1,7 млн. грн. (відповідно проекту). В решті-решт, до нас звертаються з проханням про допомогу громади півдня і сходу України, громади, які прийняли на себе удари агресора і не пропустили його до Канева. А ми нічого не можемо відповісти. У нас «перетягування каната» в міській раді. Під час засідання депутатської комісії з питань бюджету В. Коржов публічно заявив, що все відразу стане добре, як тільки міський голова достроково припинить свої повноваження. Але одразу постає питання: добре кому? Цього хочуть опозиційні депутати. Але чи хочуть цього виборці, які віддали за мене голоси? Сам я не вважаю гідним такий вчинок. Іде війна і я не хочу, щоб, оцінюючи мою роботу в органах місцевого самоврядування, жителі громади говорили: «Він злякався труднощів, зійшов з дистанції у найтяжчий для країни і міста час». Я працюю 24/7, я на роботі щодня і виконую свої обов’язки. А чи виконують свої обов’язки депутати, які не ходять на сесії? Відповідь однозначна — ні, і тим самим порушують Закон «Про статус депутата». Їх обрала громада, надала їм право діяти від людей, а вони цим правом свідомо нехтують. Більш того, повторю, під час війни це чистої води саботаж та підрив влади на місцях. Ще один наслідок припинення моїх повноважень – утворення військової адміністрації через не здійснення Радою своїх повноважень. Саме тому я говорив на початку цього інтерв’ю: «Таке враження, що депутатами хтось диригує». Хтось хоче позбутись місцевого самоврядування у канівській громаді. Для чого? Не думаю, що задля блага простих жителів.

– Ігоре Олександровичу, чи бачите вихід із ситуації без «дострокового припинення повноважень міського голови»?

– Так. Потрібно сідати за стіл перемовин, відкинувши всі «довоєнні звинувачення». По справжньому, без пафосу, гучних заяв і піару в соцмережах. Відповідально. Визнати, що кожен з нас не володіє абсолютною істиною суджень. Али ми мусимо об`єднати зусилля заради Перемоги та заради жителів громади зокрема. Я на це готовий кожного дня. Проте не бачу готовності у опонентів. Таке враження, що їм потрібен повний розвал.

– Які відносини міського голови Канева з військовими адміністраціями району і області, адже очевидно, що вони мали б втрутитись?

– На початку широкомасштабного вторгнення я б відповів на це питання, що у нас добрі робочі стосунки. Перший місяць місто було на відстані сотні кілометрів від бойових дій. Перехід через Дніпро фактично не був прикритий військовими частинами ЗСУ. Ми облаштували оборонні споруди по лінії ймовірного руху агресора спільно з підрозділом обласної бригади тероборони. Не рахувалися ні з часом, ні з ресурсами – потрібно встигнути!.. На той момент не все вирішувалось оперативно і РВА, і ОВА – але ми розуміли, що проблем, породжених війною, безліч. Намагались вирішувати ці проблеми самостійно – досвід роботи в «реальному» місцевому самоврядуванні дозволяв нам це робити. Однак, як тільки агресор відійшов від Києва, до виконавчого комітету приїхали з області перевіряючі. Вони не вірили, що можна було виконати такий об’єм робіт у короткі терміни. Фактично, це був перший дзвінок про те, що міський голова комусь «неугодний». А далі – ще веселіше. Черкаська районна рада продовжувала судові процеси проти виконавчого комітету, намагаючись забрати приміщення, яке слугувало місту Каневу від часу його побудови на початку 70-х років минулого століття. І це в умовах війни, коли гілки влади повинні об’єднуватись заради єдиної мети – Перемоги у смертельному двобої за існування українців як нації. Чи знають про діяння Черкаської районної ради військові адміністрації – районна і обласна? Звичайно знають. Однак жодним чином не реагують. Ми допомагаємо підрозділам ЗСУ за їх зверненнями. Адресно надсилаємо допомогу нашим землякам на діючі фронти: засоби розвідки, продукти харчування, засоби гігієни, одяг, ремонтуємо автомобілі тощо. Комунікуємо з внутрішньо-переміщеними особами. Ведемо постійний діалог з містами – партнерами Європи і США та отримуємо від них допомогу, в тому числі фінансову. І ця допомога працює на Перемогу. А в цей час районна рада подає позови на громаду (в особі виконавчого комітету). Враховуючи викладене, я беру під сумнів щирість і конструктивне налаштування військових адміністрацій району і області до діючого голови Канівської міської територіальної громади. При тому, що останні декілька років Канівська громада займала лідируючі позиції в межах Черкаської області за результатами незалежного оцінювання рейтингу інституційної спроможності і сталого розвитку малих та середніх громад. Від часу мого обрання в 2014 році я з повагою ставився до посадових осіб, призначених Президентом України. Розуміння один одного давало конкретні результати. Серед головних – фактичне завершення будівництва приміщення Шевченківського культурного центру та капітальний ремонт частини вул. Енергетиків та вул. Шевченка. Тому я сподівався, що у воєнний час наша взаємна згода і злагоджена робота стануть ще тіснішими і дієвішими. Хочу вірити, що це ще можливо і зараз. Головне, дбати не про власні амбіції, а про добробут простих людей, їхню безпеку, про воїнів ЗСУ і нашу Велику Перемогу над ворогом. Тоді немає перешкод для компромісу.

Меланія Кринська