«Тільки но отримав офіційну «маляву» від мера Черкас. Бондаренко просить підтримати Дмитра Кухарчука на виборах по 194 округу», – пише на своїй сторінці у Фейсбук черкаський журналіст Віктор Борисов.
Мова йде про так звані листи «щастя», якими в одну ніч було засипано всі поштові скриньки городян. Це складена листівка, схожа на конверт із логотипом міста, а коли її розгортаєш, отримуєш фото міського голови Бондаренка і лідера Нацкорпусу області Кухарчука «в обіймах» і послання від очільника обласного центру, де він просить голосувати за нацкорпусівця.
«Бо він уже працює на благо міста, реалізовуючи низку проектів», – закликає Анатолій Васильович.
«Низка проектів» Кухарчука – майже 12 подвигів Геркулеса: організація нападу на учасників мітингу Порошенка в Черкасах; зрив сесії міської ради представниками «Нацкорпусу» в балаклавах; спилювання біл-бордів політичних опонентів, вуличні бійки, зламані щелепи… Учора прокуратура офіційно повідомила, що “Геркулес” проходить як підозрюваний у вчиненні трьох кримінальних правопорушень. Ну, там дрібнота – завдання тілесних ушкоджень, хуліганство. Анатолій Бондаренко, згоден – давайте оберемо Кухарчука нардепом. В Україні має бути більше «парасюків» – хороших і різних. Мрію про той день, коли цей юнак битиме пики всім навкруги, маючи депутатський імунітет», – іронізує журналіст.
Проте іронія не лише в тому, що мер Черкас просить пропхнути у Верховну Раду хулігана у «патріотичній» рясі. Весь цей тандем – суцільний цирк.
Ще рік тому Кухарчук і Бондаренко на людях відверто ворогували, Дмитро навіть хапав «за петельки» Анатолія Васильовича прямо на сесії, вимагаючи «правильних» голосувань у раді. А ще Кухарчук запекло «боровся» із корупцією в місті, еталоном якої за короткий час стала «молода команда» мера Бондаренка.
Однак, виходить, все те було звичайною виставою для обивателів, яка відволікала городян від осіб корупціонерів (щоб, бува, простолюд не почав сам вимагати їхнього покарання). А за лаштунками, напевне, вони не раз сміялися з недалекоглядного народу, який щиро вірив в «успіхи» мера і «антиолігархічні протести» Кухарчука. Бо насправді Кухарчук і його «братва», більшість з якої – молодики, що не мають нічого спільного із ветеранами АТО, не розуміють, що таке український патріотизм і націоналізм і яку мету він покликаний реалізовувати, в побуті говорять російською мовою (як і сам Кухарчук, до речі), – давно стали «тітушками» Бондаренка, чиїми руками мер вкоськував незгодних депутатів, протискаючи свої «шкурні» інтереси на голосуваннях.
Головне ж, як виявилось зокрема і на президентських виборах, не те, що відбувається насправді, а те – як це піднести людям. І на хвилі несприйняття «старої політики» городяни готові повірити, що Бондаренко справді мер-господарник, а Кухарчук – суперпринциповий борець.
Хоча, якщо розібратись, то з чого Анатолій Васильович ліпив свій рейтинг, яким зараз підкріплює Кухарчука?
З ремонтів доріг, які справді на початку його каденції масштабно робилися? Однак варто нагадати, що у зв’язку із децентралізацією у міському бюджеті виявилось на це в десятки разів більше коштів, ніж до того було в Одарича. І відремонтував він за ці гроші в рази менше доріг, ніж вмудрився зробити Одарич. При цьому в Анатолія Васильовича новий асфальт місту влітає у рекордні гроші і тримається рекордно мало.
Чи ті ж тарифи? Бондаренко скрізь розповідав, що він їх знизить, а якість надання комунальних послуг підвищиться. Із цим соусом подавались городянам зміна підрядників на вивезення сміття, на розчистку вулиць від снігу взимку, заміна СУБів одним управителем багатоквартирних будинків. В результаті, виявилось, що сміття ніхто не вивозить, сніг ніхто не чистить, платять за це більше, а будинки при захмарних платіжках ніхто не обслуговує по факту. Зате «дружбан» мера, що стоїть за кулісами цих фінансових афер, зможе повторити свої вартісні закордонні вояжі не один раз, а сам мер перевезе жити свою всезростаючу родину із затісної вже квартири в новий будинок у Соснівці.
Чи ремонти у лікарнях, школах та дитсадках, на яких так любить селфитися мер. Питання, а при чому тут він і його «плідна» праця на благо міста, якщо все те виділяється із бюджету Черкас? Відомо ж, що бюджет – то наші з вами податки, які ми сумлінно платимо – хтось по тисячі гривень щомісяця, а хтось по кількадесят мільйонів, залежно від величини зарплати чи бізнес-справи кожного. Але ж головне зробити фото на фоні щойно пофарбованих стін і сором’язливо промовчати, скільки на цьому всьому «зекономили» підрядники, які також обираються дуже «правильно» і з оточення мера.
Однак, якщо повернутись до Кухарчука, то вишенькою на торті його із Бондаренком взаємного політичного «кохання» є те, що Анатолій Васильович – очільник обласної «Батьківщини», а партія Юлії Тимошенко висунула по 194-му округу свого кандидата – Світлану Кузьмінську. Тож Бондаренко мусив би зараз з ніг збиватись, агітуючи за рідну партію та її висуванку. А він, виходить, подався у відверті політичні диверсанти – вікрито працюючи в поті чола на свого конкурента.
До слова, нині в обласній «Батьківщині» під проводом Анатолія Бондаренка коїться несусвітній бардак. Своїх кандидатів, окрім Кузьмінської, яку мало не особисто «призначила» на округ Юлія Тимошенко, в інших шести округах облорганізація вперше за десятиліття нікого не висувала! Сам мер Черкас послав далеко Тимошенко з її пропозиціями зайти у прохідну частину списку, а на останній з’їзд партії від області практично ніхто не поїхав. А ви пригадайте, як на президентських виборах Анатолій Васильович міг начхати на проблеми міста і зірвати сесію облради, щоб тільки потусуватись у масовці своєї партійної лідерки у тій же Смілі чи Умані. Та ще й автобусами міських комунальників туди загнати, щоб Тимошенко не виступала перед «трьома каліками». А тут – такий ігнор! Виходить, своє політичне майбутнє Бондаренко бачить, як на листівці – в «обіймах» Кухарчука, а із «батьківщинівським» минулим вирішив, в очевидь, остаточно зав’язати?
Тут варто пригадати, як ще кілька місяців тому містом ходили чутки, що Бондаренко топче стежку у табір команди «зеленого». Та тільки там Анатолію Васильовичу «надавали копняків». А події останніх днів, коли в нього та його найближчих соратників НАБУ провело обшуки, мова може йти вже не лише про політичне несприйняття Бондаренка ЗеВладою, а й про цілком реальний термін за ґратами.
Тож меру нічого не залишилось, як просити «політичного притулку» у найбільш радикальних політичних угрупувань, які, швидше за все, ще молода і нестабільна команда президента поки що не стане чіпати. А там, дивись, вони і їй самій знадобляться, тож у Бондаренка з’являється шанс якось «пропетляти». А якщо ще й отримати «свого» нардепа – то шанс уникнути буцегарні зростає в рази.
То, може, не випадково Черкаси так рясно заліплені політичною рекламою Кухарчука? Бо, питається, де стільки грошей у звичайного підприємця, як він сам себе позиціонує, і який «займається косметичним бізнесом»? Може, кількість реклами за «вигідного меру» кандидата пропорційна величині відкатів на ремонтах доріг-шкіл-лікарень? Та й заради «високої мети» збереження під сідницями м’якого мерського крісла, погодьтесь, для Бондаренка може бути не шкода значних «чесно зароблених» сум у твердих американських гривнях. Бо потім можна буде все це «відбити»…
Тому ми не здивуємось, якщо в останні дні перед виборами Анатолій Васильович особисто, разом із дружиною та всіма дітьми піде попід квартирами благати городян, щоб ті голосували саме за Кухарчука. Буде виголошувати яскраві і пафосні тиради про благо містян. Однак, сподіваємось, ви ж розумієте, що насправді йому від нас треба? Ресурси нашого міста і гарантії власної недоторканності.
КОМЕНТАРІ