Днями минуло два місяці із початку оголошення «коронавірусного» карантину, першою «жертвою» якого став громадський транспорт. І якщо по місту ще можна прогулятися пішки, то тим, хто має щодня добиратися на роботу з іншого населеного пункту чи, приміром, має дачу, – було непереливки.

Навесні, у розпал городньо-польових робіт, черкасці опинилися перед нелегким вибором: або «забити» на майбутній урожай, або ж шукати шляхи, як нелегально, а подекуди і дуже дорого, пробратися на дачу.

Черкасець Василь Чорновіл має дачну ділянку біля села Благодатне.

«Там, за Дніпром, багато товариств садівничих. Пару тисяч ділянок. Лише дизель-потяг рятував. А зараз ніяк. Багато людей покидають ті ділянки, хоч по 30 років товклися там!» – зазначає. Та нарікає, що незважаючи на близьку відстань, через те, що черкаська дамба є режимним об’єктом, її не можна переходити пішки або проїжджати велосипедом.

Легше тим, хто має власну автівку. Зазвичай такі люди комунікувалися із родичами, сусідами, колегами, щоб спільним коштом зменшити витрати на бензин. Втім, дехто зумів використати критичну для людей ситуацію на свою користь та добряче підзаробити.

«Дехто з водіїв за проїзд до Будища брав по 500 гривень. Хочеш їдь, а ні, то – пішки, – розповіла черкащанка Тетяна, що має дачу у кооперативі «Сонячна Поляна» поблизу села Лозівок. – Сусіда їхав на велосипеді і трохи пішки – добрався за 7 годин».

Жінка не змогла навіть за гроші знайти машину упродовж березня та квітня. Вибралася на дачу аж у травні.

«Їхали машиною в чотирьох, заплатили з кожного по 300 гривень. Тиждень сиділа на дачі, але всю роботу переробити не встигла».

За подібною «схемою» живе третій місяць у селі канівчанка Інна Вікторівна.

«Хата в селі мені залишилась у спадок. Впросила свого випускника (жінка працює вчителем) мене в село за 200 гривень «вивезти». Хто і коли привезе назад, поки не знаю, надіюсь, що транспорт скоро з’явиться».

Намагається добиратися на роботу «Бла-бла-каром» жителька Чорнобаю Наталія. Проте автівки їздять з райцентрів до Черкас не щодня.

«Таксисти беруть за провіз туди й назад 700 гривень. Я стільки не заробляю. Тому більшість днів працюю з дому», – каже.

Як повідомляли у Кабміні, транспорт мають запускати трьома етапами.

«На першому етапі планується запуск міського транспорту (крім маршрутних таксі) та приміського (в межах одного району), а також запуск внутрішніх авіаперельотів і частковий запуск роботи залізниць: курсування до 50% електричок в години пік, запуск 42 пар поїздів дальнього сполучення категорії “Інтерсіті” та “Нічний експрес”. На другому етапі планують дозволити міжобласні та міжнародні автоперевезення, запустити всі приміські поїзди, які курсуватимуть в світлий час доби, і всі пасажирські поїзди, крім сезонних. На третьому етапі пропонується відкрити міжнародне авіа-і залізничне сполучення і сезонні поїзди», – зазначав міністр інфраструктури Владислав Криклій.

Проте розслаблятися не варто. Адже за прогнозами експертів проїзд як у міському, так і в міжміському транспорті зросте. Адже, будь-який перевізник намагатиметься «відбити» вимушений карантинний простій та обмеження кількості пасажирів. Як приклад, ціни на відкритих після карантину ринках зросли у середньому на 30%…

І це в той час, коли на карантин і не закривались нічні клуби та ресторани, «наближені» до провладної партії. Такої несправедливості не витримали у Черкасах, де таки запустили громадський транспорт, попри тиск і критику Кабміну. Тим більше, що повна зупинка всіх пасажирських перевезень в містах та в середині країни – ноухау України, бо жодна з країн Європи до таких безпрецедентних мір не вдавалась, лише скоротивши кількість транспорту та обмеживши кількість пасажирів.

До речі, проти заборони міжміських та міжобласних перевезень у столиці протестували перевізники, які згодні видавати пасажирам засоби захисту та дезинфікатори, аби тільки можна було легально їздити.

Тож владі цілким можна було б дозволити хоча б кілька днів на тиждень далеко не найбагатшим верствам населення вибратися на дачу, аби наступної зими не вмерти з голоду. Тим більше, що вказана безглузда, як на сьогодні, заборона інколи примушує людей вдаватись до відчайдушних заходів: днями бориспільські патрульні допомогли пенсіонерці, яка намагалася пішки подолати відстань у 340 кілометрів від Полтави до Києва. Жінці потрібно було терміново до столиці, і вона майже дійшла туди пішки, бо поліцейські побачили її пізно увечері на зупинці громадського транспорту “Журавка” та зупинили для старенької попутку.

До слова, голова Черкаської ОДА Роман Боднар повідомив, що Черкаська ОДА подала пропозицію до Уряду щодо запуску внутрішньообласного громадського транспорту. Та чи швидко це транспорт запрацює – поживемо-побачимо.