У Черкаському обласному краєзнавчому музеї відбулася презентація першої персональної виставки самобутньої черкаської художниці Ірини Петрик. На ній було представлено більше 30 картин, виконаних в унікальній техніці фелтинг, яка дозволяє „ малювати “ вовною. Серед них флористичні натюрморти, портрети, ікони та колоритні сюжетні картини. А ще оздоблений вовняними орнаментами одяг, пише “Про Все”.

Ірина Анатоліївна за фахом не художник, а економіст. А малювати у такий дивний спосіб навчилась цілком самостійно. Як продемонструвала виставка — не марно. Адже просте захоплення у неї з часом трансформувалось у цілком вдячне покликання, яке подобається людям та дарує їм світлі енергії насолоди прекрасним. Такій унікальній “вовняній творчості” передував курйозний випадок.

— Мені попсували одяг у переповненому тролейбусі, — згадує художниця. — І я звернулась до своєї доброї знайомої, яка займається декоруванням одягу, по допомогу. Вона вигадала для мого порваного пальта чудову вовняну аплікацію. Розглядаючи свій оновлений одяг, я настільки надихнулась результатом, що одразу подумала: а чому б не спробувати робити у такий самий спосіб картини самій?

blank

Першою “пробою пера” став маленький натюрморт з фіалками. Далі художниця ускладнювала собі завдання. Так з’явились на світ її “Українська мадонна”, портрет Кобзаря, сюжетні полотна “Січовий гопак” та ціла серія, присвячена високій емоції, народженій у танці. Кожне полотно — кілька місяців кропіткої роботи. До того ж, попередньо пані Ірина ще певний час виношує саму ідею нової роботи. І вже тоді, як все складеться до купи — і задум, і сюжет, і всі найдрібніші нюанси з підбору кольорової гами, і головне емоційний стан майстра, вже тоді починається дивовижний процес матеріалізації намріяного.

blank

До речі, техніка фелтинг доволі складна і потребує неймовірної охайності при виконанні роботи. Майстер повинен мати художній смак і неодмінно вміти малювати.

blank

— Якщо людина не вміє малювати, то ніяка техніка їй не допоможе. Вона може створити чудову аплікацію, або “написати” вовною те, що в мистецьких колах звикли називати примітивом. Але справжню картину, яка має особливе енергетичне наповнення, не зробить, адже це потребує певної майстерності.