Учні дев’ятої гімназії Черкас Назар Тисовський та Нікіта Цвященко здобули перше та друге місця у всеукраїнській битві дистанційних роботів-сумоїстів. Нині, розповіли Суспільному, працюють над помилками та готуються до наступних змагань.

Тренер переможців Борис Ховряк розповів, що, аби перемогти, учасник мав виштовхнути суперника за межі поля, керуючи роботом дистанційно: “Це як в сумо, коли два спортсмени використовують різні захвати і тактики, щоб виштовхнути суперника з поля. Роботи стоять на полі в певних позиціях і по команді судді зіштовхуються між собою і виштовхують робота суперника з поля. Якщо роботи зіштовхнулися і не рухаються, бо сили рівні, то перемагає той, хто по закінченню матчу буде найближче до центру поля”.

Готуватися до битви почали на початку червня.

“Вони дуже багато працювали. Протягом останніх тижнів літа приходили, займалися по чотири години кожного дня, що дало відповідний результат”, – розповів ще один наставник хлопців Микола Цимбал.

Збирали роботів виключно із конструкторів Лего.

“Такими були умови змагань. Ми збирали роботів з таких деталей: шестерні, вісі, балки, рамки і конектори”, – розповів учень 7-Г класу Назар Тисовський, який здобув перше місце.

Зі слів хлопця, зробити робота непереможним вдалося завдяки правильно дібраним деталям: “Спеціальні кульки допомагають правильно розподіляти вагу по всьому роботу. Коли роботи зіштовхуються, їх трясе, а ці кульки не дають йому сильно трястися і дають більше зчеплення із землею”.

Зі слів Бориса Ховряка, виправлення недоліків конструкції допомогло здобути перемогу: “Роботи підстрибують, коли зіштовхуються. Ми цей мінус знайшли і виправили – зміцнили конструкцію, що дало змогу зменшити вібрації робота під час сутички. Можливо, саме це стало проривним чинником”.

Десятикласник Нікіта Цвяшенко розповів, що здобути друге місце йому допомогли особливості будови робота: “Основний плюс мого робота – його лопаті. Цими лопатями він може підчепити суперника і виштовхнути за межі поля”.

Основні властивості, завдяки яким обидва роботи перемогли, хлопці та тренери тримають у секреті, аби цим не скористалися суперники.

“Коли команди з’їжджаються на ці змагання, вони бачать, які ідеї привозять інші команди. Також вони спілкуються і перевіряють своїх роботів: як вони взаємодіють, яких результатів вони можуть досягнути, яких помилок вони припустилися під час підготовки то тих чи інших змагань. Наприклад, ми готувалися досить довгий час, але все одно були помилки, які виявилися лише на змаганнях”, – розповів Борис Ховряк.

Нині учні працюють над помилками та продовжують вдосконалювати роботів-сумоїстів для участі у наступних змаганнях.